Бандеровщина
ЩО ТОБІ СНИТЬСЯ, КРЕЙСЕР АВРОРА?
Стара, але міцна оптика. Крадена або списана свого часу - нині викуплена на руках, на
аукціонах. Як тобі спиться, крейсер аврора, совдепівський прапор, що поцупив свого часу
цю штуку?
Нормально йому спиться, шо ж.
В мене є досить багато знайомих, крепких хозяйственників, особнячок, паркан,ландшафтний дизайн. Що добре стоять на землі, трудовими ногами спираючись, рукасті верхні кінцівки маючи. Та що там, золоті руки мають як правило ці крепкі хозяйственники.
Якось зізнавались:
- Та різали все! Армія розпродувалась, ми купували. Новенькі армійські машини, новісінькі танки, все йшло на метал.
Викуповували за бросові гроші, різали й продавали. Плакали, але різали. - отаке
розповідали.
Плакали, кажете. Хм.
Та й не те що з голоду помирали. Ні, на маєтки заробляли. Красиву машину, високий паркан, ландшафтний дизайн та інші прелєсті заможного життя. То, мабуть, не дуже й
плакали.
Що ж бо їм сниться, крейсер аврора?
Нормально їм сниться. Зараз волонтерять, точно кажу. Через одного волонтерять. Бо щось же треба робити, особнячок рятувати, бо ось-ось навала знову попре на Київ. Чи інше
яке місто, де живуть крепкі хозяйственники.
А в когось і особнячки вже погоріли.
І квартири.
А от цікаво, чи ж хтось з них подумав, що оті згарища на місці їхніх викоханих особнячків - прямий наслідок отого новісінького танчика, який він колись порізав на метал?
Та ні, просто цікаво. Бо люди ж недурні. Якщо вистачило кеби розбагатіти в шалені
дев'яності, нульові, та й потім - розбагатіти за рахунок розкрадуваної й розпроданної армії - то, може, кеби стане зрозуміти, як обеззброїли вони свою країну свого часу?
Ні, не стане.
- А ми шо? Хіба ми рішення приймали? Нам просто пропонували, ми купували. Новенькі
танчики, новісінькі машини. Різали і металом продавали. Плакали, але різали. Ридали, але
продавали.
Але мені цікаво ще одне - чи хоч один з відповідальних за рішення розпродувати
армію розуміє зараз, чому ракети летять на голови? Чому гинуть на фронті їхні знайомі й
друзі?
А ще мені цікаво - хоча б один з наших президентів мирного часу сказав хоч слово,
наприклад, так:
- Люди, простіть нас. Ми, ідіоти, обеззброїли країну.
Ага, щас.
Наша система влаштована так, що єдиного винуватця ніколи немає. Але чиїсь бо підписи
все ж стоять? Але чиїсь угоди все ж колись заключались...
Що ж бо вам сниться, крейсер Аврора?
Serhii Stepan
Давид Доброгорський
Не перевожу, тут и так в общем все понятно.
Всё.
Знаете, какой у меня вопрос. Очень тяжелый вопрос. Почему лучшее в нас и лучшие из нас - проявляются в такие тяжелые времена, когда надо воевать? Где они в мирной жизни, в которой доминируют маленькие воришки и большие воры? И почему так получается что у нас "крепкий хозяйственник" - "завжды" вор?