крути педали, пока не дали
читаю зараз епізод про велосипеди - події відбуваються в Англії в ті часи, коли люди носили канотьє, а велосипеди щойно з'явилися в масовому вжитку.
автор зазначає, що поява велосипеда на вулиці чи в передмісті викликала зашквальні реакції: хтось захоплювався і поспішав і собі придбати таку машину, а хтось обурювався, лякався чи відкрито не сприймав. старі джентельмени хмикали, мовляв, нічого особливо, а поважні дами з переляку тікали в кущі.
сам автор епізоду, а він належав до тих, хто кинулися теж купувати, описує свої спроби навчитися кататись, як досить складну справу. йому довелося брати вчителя. і він описує інших персонажів, яким також не вдавалося навчитись крутити педалі самостійно.
це цікаво, бо зараз, окрім себе самої, я ніколи не зустрічала прикладів людей, для яких велосипед викликав би труднощі в засвоєнні.
не думаю, щоб за сто п'ятдесят років принцип керування веліком якось сильно полегшився (бо не змінився принцип конструкції).
гадаю, на темпи засвоєння конкретною людиною техніки керування впливає колективна думка: раніше всі вважали велосипед чимсь новимим, небезпечним і складним (і це навіювало проблему в засвоєнні), а тепер - звичним, ординарним, нескладним (і ти вскочив та погнав!).
але можливо(ха-ха), вміння крутити педалі - це вже генетика...
можливо, це вже прописалося в інстинкти...
як пташеня бездумно починає махати крилами, випадає з гнізда і летить : )