А чи не занадто бідна у нас країна для соціалізму? Мені шкода нещасних вкладників, але ж люди свідомо йшли на ризик, яким є валютний кредит в нашій божевільній країні.
Они несли осознанный риск до госпереворота, когда инфляция носила прогнозируемый характер нормального государства.
Участники майдана не только не настроены нести риски своих «социальных экспериментов», но агрессивно относятся к людям, которые пострадали из-за их действий.
Мій брат сидить на кредиті, тому я упереджена соціалістка.
А з приводу, чи не бідна ми країна для соціалізму, я гадаю, що чим біднішва людина тим легше ій пристати до лівацьких ідей (через солідарність). Але саме солідрність не кожній людині притаманна. Зздатність до солідарності, емпатії, співчуття це щось як вроджене, так і набуте саме в середовищі благополучного кцльтурного середовища. Да?
Был сделан вброс, что те, кто брал валюту в кредит чуть ли не олигархи и так им и надо. И вся майданная быдлота радостно эту идею подхватила. После такого посева можно делать что угодно.
Если действительно все дело в семье, а не справедливости, то это подтверждает общее правило вечной зрады. Из всех комментаторов я один считаю это несправедливым. Правительство должно было компенсировать последствия своего прихода к власти, тем кто пострадал от его прихода больше всех. Круто было бы силами тех, кто это поддержал, но хотя бы силами нации.
Бідна людина почувається слабкою, тому підсвідомо об'єднується з братами про нещастю, відчуття причетності до інших дарує їй підтримку. Економіка ж, на мою думку, - занадто тендітна система, щоб брати до уваги людські емоції, включно з почуттям емпатії.
А я все ніяк остаточно не визначусь, на чиєму я боці, може й варто зробити виключення для валютних позичальників, з огляду на форс-мажорні обставини (хоч і не настільки щедро, як це спробувала зробити Рада). Капіталіст у мені бореться із гуманістом.
Мені шкода нещасних вкладників, але ж люди свідомо йшли на ризик, яким є валютний кредит в нашій божевільній країні.
Reply
Участники майдана не только не настроены нести риски своих «социальных экспериментов», но агрессивно относятся к людям, которые пострадали из-за их действий.
Reply
А з приводу, чи не бідна ми країна для соціалізму, я гадаю, що чим біднішва людина тим легше ій пристати до лівацьких ідей (через солідарність). Але саме солідрність не кожній людині притаманна.
Зздатність до солідарності, емпатії, співчуття це щось як вроджене, так і набуте саме в середовищі благополучного кцльтурного середовища.
Да?
Reply
Если действительно все дело в семье, а не справедливости, то это подтверждает общее правило вечной зрады. Из всех комментаторов я один считаю это несправедливым. Правительство должно было компенсировать последствия своего прихода к власти, тем кто пострадал от его прихода больше всех. Круто было бы силами тех, кто это поддержал, но хотя бы силами нации.
Reply
Бідна людина почувається слабкою, тому підсвідомо об'єднується з братами про нещастю, відчуття причетності до інших дарує їй підтримку.
Економіка ж, на мою думку, - занадто тендітна система, щоб брати до уваги людські емоції, включно з почуттям емпатії.
А я все ніяк остаточно не визначусь, на чиєму я боці, може й варто зробити виключення для валютних позичальників, з огляду на форс-мажорні обставини (хоч і не настільки щедро, як це спробувала зробити Рада).
Капіталіст у мені бореться із гуманістом.
Reply
Leave a comment