екскурсія до Львову
одного дощового літнього дня я взяла екскурсію до Львову
в автобус напхалось до біса туристів, ми півдня збирали їх по трускавецьких санаторіях, тому на сам Львів залишилось дуже мало - зо три години
серед екскурсантів траплялися знайомі обличчя
після тижня буколічного життя в Східниці Львів видався мені столицею світів, я стрибала від збудження, забувши про дощ, ці три години були справжнім шоу
Музей історичних коштовностей - бачите, жовта кам'яниця - це Палац Бандінелі, Пізній ренесанс, 1593.
ніколи досі не була в цьому музеї - вразив, люблю таку майстерну старовину, ручну роботу, різбляне оздоблення інтер'єрів
наша екскурсовод Марічка
нерешті я, в якомусь припадковому екстазі фотографую кожного гудзика на меблях
знову знайомі обличчя, складають цікавий трикутник
лвів'яни живуть своїм життям
побігала трохи за пластунами
пластунни реально всіх вразили
серед туристів траплялися дуже колоритні і дуже талановиті.
на зворотньому шляху одна з тіток попросила автобусний мікрофон і прочитала пасажирам два свої вірші.
один був про Майдан, а другий про загиблих добровольців АТО.
авторка розказала, що її прізвище Воля і живе вона в Кременчузі.
враження від неї були дуже сильні
як завжди, почувше щось патріотичне, я розревлась
знову наша Марічка
чомусь люблю фотографувати дівчат
за ті кілька років, що я не була у Львові, він дуже змінився - збагатів і розжився крутими магазинами сувенірів.
це один з них - кавовий.
доміків ми набрали собі повні кишені, гарненькі
в автобус напхалось до біса туристів, ми півдня збирали їх по трускавецьких санаторіях, тому на сам Львів залишилось дуже мало - зо три години
серед екскурсантів траплялися знайомі обличчя
після тижня буколічного життя в Східниці Львів видався мені столицею світів, я стрибала від збудження, забувши про дощ, ці три години були справжнім шоу
Музей історичних коштовностей - бачите, жовта кам'яниця - це Палац Бандінелі, Пізній ренесанс, 1593.
ніколи досі не була в цьому музеї - вразив, люблю таку майстерну старовину, ручну роботу, різбляне оздоблення інтер'єрів
наша екскурсовод Марічка
нерешті я, в якомусь припадковому екстазі фотографую кожного гудзика на меблях
знову знайомі обличчя, складають цікавий трикутник
лвів'яни живуть своїм життям
побігала трохи за пластунами
пластунни реально всіх вразили
серед туристів траплялися дуже колоритні і дуже талановиті.
на зворотньому шляху одна з тіток попросила автобусний мікрофон і прочитала пасажирам два свої вірші.
один був про Майдан, а другий про загиблих добровольців АТО.
авторка розказала, що її прізвище Воля і живе вона в Кременчузі.
враження від неї були дуже сильні
як завжди, почувше щось патріотичне, я розревлась
знову наша Марічка
чомусь люблю фотографувати дівчат
за ті кілька років, що я не була у Львові, він дуже змінився - збагатів і розжився крутими магазинами сувенірів.
це один з них - кавовий.
доміків ми набрали собі повні кишені, гарненькі