війна по-українськи
Війна нині ввижається мені збільшеним макетом Майдану:
ті самі сотні, що переросли в батальойни, та сама сміливість, завзятість і та сама самодіяльність і підпорядкованість лише своїм сотникам з недовірою до вищого керівництва
і той самий відрив "людей на сцені" від "людей на війні" (як і відрив "людей на дивані" від тих і інших)
та сама відсутність справжніх лідерів, ті самі мужні і безцільні смерті, ті самі граблі
але й та сама наснага і віра в Україну, яка з голими руками та дерев"яними щитами піде на снайпера і переможе
до честі головного командування і попри вагони справедливої критики треба визнати, що більш прогресивної влади наша країна ще ніколи не мала
бенсеремос
ті самі сотні, що переросли в батальойни, та сама сміливість, завзятість і та сама самодіяльність і підпорядкованість лише своїм сотникам з недовірою до вищого керівництва
і той самий відрив "людей на сцені" від "людей на війні" (як і відрив "людей на дивані" від тих і інших)
та сама відсутність справжніх лідерів, ті самі мужні і безцільні смерті, ті самі граблі
але й та сама наснага і віра в Україну, яка з голими руками та дерев"яними щитами піде на снайпера і переможе
до честі головного командування і попри вагони справедливої критики треба визнати, що більш прогресивної влади наша країна ще ніколи не мала
бенсеремос