Не знаю почему, но мне понравилось:-)
"... Galicanius Vulgaris (Галичанин обыкновенный) народжується для того, щоб: у три роки пасти гуси; у шiсть - свинi, кози, велику рогату худобу i почати курити; дванадцять навчитися читати i щипати за майтелеси сусiдську Марину; у шiстнадцять - вiдбути школу досконалим пияком i будзиганом; у вiсiмнадцять побувати у вiйську комiрником при шкарпетках i комiсуватися при пропажi зi складу останнiх; двадцять - побратися з тою самою Мариною i в першу ж шлюбну нiч скочити в гречку з її неповнолiтньою сестрою; у двадцять п'ять - доробитися до трьох дiтей вiд власної жiнки i вiсiмнадцяти вiд чужих; у тридцять п'ять - заправляти краватку з мікімаусами у споднi i сякатися без хустинки на мешти; у сорок п'ять - видати дочку замiж i на весiллi натовкти писок сватовi; у п'ятдесят п'ять - завести козу i вчити онукiв спiвати повстанських пiсень; у шiстдесят, коли коза побігає сама - доробитися до бригадира й вiдсидiти рiк за крадiж чотирьох зимніх шапок; у шiстдесят п'ять - вiдчути себе захисником батькiвщини i, пошивши однострiй невiдомої армiї, марширувати на всi свята з фаною перед сiльрадою; у сiмдесят - стати членом церковно ї десятки; у сiмдесят п'ять - спочити в Бозi, клянучи москалiв i сусiда, чиї кури все життя порпали йому город...
Галичанка народжується для того, щоб: у три роки пасти курчата; у шiсть - сiм навчитися доїти корову Марiанну i длубатися пальцем у носi; у дванадцять - вишити свою першу подушку; у вiсiмнадцять - закiнчити школу iз твердим переконанням, що найбiльшим скарбом у цьому свiтi є її цнота; у двадцять - спекти свiй перший цвiбак; у двадцять один, - переживши трагiчну любов, вийти замiж за Гриця з першого батальону УПА i на другий же день пiсля весiлля вперше дiстати в писок за те, що не була незайманкою; у двадцять три - народити першу дитину, а вже потім зрозумiти, що пов'язала свою долю з чоловіком - пияком, iдiотом,злочинцем або мадяром; у двадцять чотири - народити близнюкiв i рiзко набрати вагу до одного - двох центнерiв; у тридцять п'ять - вступити до лав Союзу У країнок i вперше вiдвiдати знахарку, щоб та наслала якогось дiдька на Гриця, бо п'є; у сорок - вчити доньку вишивати i народити ще одну дитину, будучи свято переконаною, що дiтей бузьки приносять; у сорок два - вставити першi золотi зуби; у п'ятдесят - переконати дочок, що всi мужчини звiрi, яких треба тримати за гратами; у шiстдесят - вишити першу хоругву до церкви; у шiстдесят п'ять - поховати чоловiка i так за ним голосити, нiби вiн був ангел небесний; у сiмдесят - бавити внукiв i вчити їх хреститися; у сiмдесят п'ять - з'їздити нарештi до родини в Угорщину і зрозуміти, що Золтан то було ім’я а не прізвище,а притягнувши звiдтамти старi лахи i ревматизм - тихо згаснути на самотi, усвiдомивши, що все на цьому свiтi гiмна варте, крiм здоров'я...
Галичанка народжується для того, щоб: у три роки пасти курчата; у шiсть - сiм навчитися доїти корову Марiанну i длубатися пальцем у носi; у дванадцять - вишити свою першу подушку; у вiсiмнадцять - закiнчити школу iз твердим переконанням, що найбiльшим скарбом у цьому свiтi є її цнота; у двадцять - спекти свiй перший цвiбак; у двадцять один, - переживши трагiчну любов, вийти замiж за Гриця з першого батальону УПА i на другий же день пiсля весiлля вперше дiстати в писок за те, що не була незайманкою; у двадцять три - народити першу дитину, а вже потім зрозумiти, що пов'язала свою долю з чоловіком - пияком, iдiотом,злочинцем або мадяром; у двадцять чотири - народити близнюкiв i рiзко набрати вагу до одного - двох центнерiв; у тридцять п'ять - вступити до лав Союзу У країнок i вперше вiдвiдати знахарку, щоб та наслала якогось дiдька на Гриця, бо п'є; у сорок - вчити доньку вишивати i народити ще одну дитину, будучи свято переконаною, що дiтей бузьки приносять; у сорок два - вставити першi золотi зуби; у п'ятдесят - переконати дочок, що всi мужчини звiрi, яких треба тримати за гратами; у шiстдесят - вишити першу хоругву до церкви; у шiстдесят п'ять - поховати чоловiка i так за ним голосити, нiби вiн був ангел небесний; у сiмдесят - бавити внукiв i вчити їх хреститися; у сiмдесят п'ять - з'їздити нарештi до родини в Угорщину і зрозуміти, що Золтан то було ім’я а не прізвище,а притягнувши звiдтамти старi лахи i ревматизм - тихо згаснути на самотi, усвiдомивши, що все на цьому свiтi гiмна варте, крiм здоров'я...