рік тому брат у сумці привіз додому нашу дєточку.
тепер Бор саме переживає підліткову кризу. кожного дня я кажу йому, що він найкращий собака на світі і це допомагає йому подорослішати. напевно)
так шо, отримали ми чудову дитину,
натомість втратили (посрєдством його все міцніючих зубів):
- дві зарядки до телефону Nokia;
- двы пари навушникыв Koss Spark Plug;
- три пари туфлів (моїх) і одні Наталіні;
- пульт до акустичної установки;
- "Опівнічні діти" Рушді;
- три парасольки;
- мої колготки (ми їх шукали цілий день, а потім виявили, шо Борік їх просто зїв. не питайте, як ми це виявили)
- мамину розу (відтоді вона схожі на пальму, хоч мама все одно її чомусь любить);
- всі мякі іграшки в зоні досягаємості;
- несмєтну кількість шкарпеток, шарфіків, стєлок і варєжок;
думаю, ми залишилися у виграші!