День, коли змінилось моє життя
Ну от, трохи оклигавши, і нарешті вклавши малого Ярему спати, я нарешті можу розказати історію народження найбільшого чудо із чудес)
Так от, 10.01.2014 в одній з операційних пологового будинку на Красному Хуторі завдяки Світлані Миколаївні Гончарук я стала мамою... В нас з Богданом з'явився Ярема) Чудовий малюк з чорнявим волоссячком, вагою 3 650 і зростом 58 см. Народжувала не природніми пологами, а через кесарів розтин.
Коли вперше почула про можливий сценарій пологів, то дуже засмутилась... переживала, що то не природньо, що для малюка краще, як він пройде всі ці фізіологічні процеси разом зі мною... навіть казала, що кесарів то взагалі не пологи, і що я буду не повноцінною мамою... Переживала щодо першого контакту, щодо налагодження лактації, перечитала купу літератури, яка засмутила ще більше.... Але варіантів було небагато, синуля вклинився попою вниз, повертатися не хотів, на вмовляння не вівся, вправи не допомагали... Тому виходу мені не залишилось... Багато хто радив наполягати на природніх пологах, але Світлана Миколаївна дала зрозуміти що це великий ризик,тим більше, що Ярема очікувався великим хлопчиком, до того ж впродовж усього періоду вагітності в нас було багато складнощів... Тонус, низька плацентація, а потім - відслойки з кровотечами, два тижні перебування в гінекологічному відділенні... Одним словом весь набір - історія на окремий пост на многабукав... І все це стало підставою для кесарева...
І от, на черговому огляді, 9 січня Світлана Миколаївна сказала, що пора) Ми оформились і наступного ранку, о 7:30 вже були на Червоному Хуторі.... Моя перша операція... Зробили так звану регіональну анестезію, так що я була притомна, все чула і бачила, не відчувала лише болю.... Не пам'ятаю вже скільки часу тривала операція, але о 9:28 я почула його голос, а Світлана Миколаївна припідняла його над ширмою і показала мені цей комочок радості, ще весь в слизі, з мокрим волоссям))) Потім мене почали чистити і зашивати, а малявку зважили, відрізали пупок, запеленали і піднесли до мене... тоді ми вперше зустрілись поглядами, і я навіть змогла його поцілувати) А потім його віднесли до татка, Бодя приймав його на груди замість мене, поки зі мною закінчували.... а далі - перевезли в реанімацію, і вже через годинку його принесли до мене))) А далі приносили що три години....
Вже ввечері мене перевели в звичайну палату
Всі наступні дні малий був зі мною.
Приємно вразив медперсонал: всі від чергових акушерів до медсестер і санітарок дуже уважні і дбайливі, педіатри надзвичайно уважні і терплячі, я раза три носила до них памперс із першими какулями з питаннями чи все ок) А коли почало прибувати молоко, то мене реально врятували від лактостазу, допомогли розробити груди, навчили прикладати малюка...
Одним з найбільших хвилювань пов'язаних з кесаревим було налагодження ГВ, щоб Ярему не догодовували сумішами, не давали пустишки... І власне всіх цих страхів не виявилось) За моїм проханням сина не догодовували, правда через це ми втратили трохи більше маси ніж визначено нормами, але як тільки з'явилось молочко - стали набирати. Особливо втішило мене те, як Світлана Миколаївна Гончарук мене зашила. На животі лишилась лише тоненька полосочка...
У вівторок, на пятий день нас виписали... Повністю на ГВ!!! Вдома на нас вже не чекали проблеми з лактацією, температурами і лактостазами... Такшо всі мої страхи в результаті не оправдались.... А вчора мені зняли шви) такшо в лікарню ми поїдемо ще не скоро))) Сподіваюсь))))
Тепер в мене повноцінна сім'я, в склад якої входять два коханих мужчини)
І знаєте що? До цього я не знала, що таке повноцінне щастя! Тепер я не просто щаслива.. я стала повноцінною... цілісною.... Я стала мамою....
Так от, 10.01.2014 в одній з операційних пологового будинку на Красному Хуторі завдяки Світлані Миколаївні Гончарук я стала мамою... В нас з Богданом з'явився Ярема) Чудовий малюк з чорнявим волоссячком, вагою 3 650 і зростом 58 см. Народжувала не природніми пологами, а через кесарів розтин.
Коли вперше почула про можливий сценарій пологів, то дуже засмутилась... переживала, що то не природньо, що для малюка краще, як він пройде всі ці фізіологічні процеси разом зі мною... навіть казала, що кесарів то взагалі не пологи, і що я буду не повноцінною мамою... Переживала щодо першого контакту, щодо налагодження лактації, перечитала купу літератури, яка засмутила ще більше.... Але варіантів було небагато, синуля вклинився попою вниз, повертатися не хотів, на вмовляння не вівся, вправи не допомагали... Тому виходу мені не залишилось... Багато хто радив наполягати на природніх пологах, але Світлана Миколаївна дала зрозуміти що це великий ризик,тим більше, що Ярема очікувався великим хлопчиком, до того ж впродовж усього періоду вагітності в нас було багато складнощів... Тонус, низька плацентація, а потім - відслойки з кровотечами, два тижні перебування в гінекологічному відділенні... Одним словом весь набір - історія на окремий пост на многабукав... І все це стало підставою для кесарева...
І от, на черговому огляді, 9 січня Світлана Миколаївна сказала, що пора) Ми оформились і наступного ранку, о 7:30 вже були на Червоному Хуторі.... Моя перша операція... Зробили так звану регіональну анестезію, так що я була притомна, все чула і бачила, не відчувала лише болю.... Не пам'ятаю вже скільки часу тривала операція, але о 9:28 я почула його голос, а Світлана Миколаївна припідняла його над ширмою і показала мені цей комочок радості, ще весь в слизі, з мокрим волоссям))) Потім мене почали чистити і зашивати, а малявку зважили, відрізали пупок, запеленали і піднесли до мене... тоді ми вперше зустрілись поглядами, і я навіть змогла його поцілувати) А потім його віднесли до татка, Бодя приймав його на груди замість мене, поки зі мною закінчували.... а далі - перевезли в реанімацію, і вже через годинку його принесли до мене))) А далі приносили що три години....
Вже ввечері мене перевели в звичайну палату
Всі наступні дні малий був зі мною.
Приємно вразив медперсонал: всі від чергових акушерів до медсестер і санітарок дуже уважні і дбайливі, педіатри надзвичайно уважні і терплячі, я раза три носила до них памперс із першими какулями з питаннями чи все ок) А коли почало прибувати молоко, то мене реально врятували від лактостазу, допомогли розробити груди, навчили прикладати малюка...
Одним з найбільших хвилювань пов'язаних з кесаревим було налагодження ГВ, щоб Ярему не догодовували сумішами, не давали пустишки... І власне всіх цих страхів не виявилось) За моїм проханням сина не догодовували, правда через це ми втратили трохи більше маси ніж визначено нормами, але як тільки з'явилось молочко - стали набирати. Особливо втішило мене те, як Світлана Миколаївна Гончарук мене зашила. На животі лишилась лише тоненька полосочка...
У вівторок, на пятий день нас виписали... Повністю на ГВ!!! Вдома на нас вже не чекали проблеми з лактацією, температурами і лактостазами... Такшо всі мої страхи в результаті не оправдались.... А вчора мені зняли шви) такшо в лікарню ми поїдемо ще не скоро))) Сподіваюсь))))
Тепер в мене повноцінна сім'я, в склад якої входять два коханих мужчини)
І знаєте що? До цього я не знала, що таке повноцінне щастя! Тепер я не просто щаслива.. я стала повноцінною... цілісною.... Я стала мамою....