Знаєте як то виносити якусь ідею, якесь бажання, вкласти туда трохи часу, сил, любові і натхнення, а потім коли вже та ідею втілюється в життя - стоїш собі збоку і усміхаєшся:) і пофіг, шо в тому нііічо аж такого нема, шо це взагалі то повна фігня - але ти то виносив, і тільки від того тішишся, що оте виносене - живе:)
люблю, справді неймовірно люблю! напевно, то я якраз і найліпше вмію - то любити отак:)
завжди страшно дивуюся, завжди просто впадаю в шок від тої наддумалки, як на свій вік!
ціную, в мірі того, наскільки в свому віці можу цінувати!
корче кажучи, росте зозулька:)
![](http://pics.livejournal.com/w4aslyva/pic/0001chwq)