Київ-Краків-Париж-Краків-Київ
Так склалось, що в Європі я бувала в основному одна. По роботі. З колегами. І кожен раз думала, як було б круто, якби ми були удвох.
Ми ходимо в гори, їздимо на море, по Україні, а Стареньку бачили порізну.
В цьому році ми це виправили. І обрали Париж. Можливо, банально, неоригінально. Туди хотіли обоє.
Подорож організовували самі. і в цьому найбільше позитиву.
Летіли через Польщу. Ночували у Кракові, де Льоша розвіртуалився з своїми колегами-друзями-музикантами. Крутезні люди, чесно.
Всю подорож яскраво підкреслювала осінь. Вона повсюду. Листячко, дощ, прохолода, аромати.
В Парижі ми жили в дуууже затишному маленькому готелі з гвинтовими сходами, ліфтом з кованими дверима і приємним персоналом. Найбільше мене радувало, що він розташувався в районі де жили і творили Хемінгуей і Джойс.
Париж ламав стреотипи: привітні парижани, гарне метро, не так багато туристів, як лякають
Париж підтверджував свою особливість: такої смачної випічки я не їла у своєму житті, парижани маленькі і постійно топчуть багети, краса на кожному кроці, французькі балкончики, сквери і просто парижани.
Париж затратне місто. Ми собі змогли дозволити в день один повноцінний обід. Але й перекуси були смачними.
Вся подорож була з птахами: ручні голуби, найдивніші горобці, чайки, ворони і ще якісь мені невідомі. Емоцій було чи не найбільше)
Окреме враження - Монмартр. Там хочеться лишитись.
Ми привезли французьку випічку макарон, дитячі книги, цукерки, диски, листівки і море емоцій.
Так гарно було, тому що ми були вдвох
Ми ходимо в гори, їздимо на море, по Україні, а Стареньку бачили порізну.
В цьому році ми це виправили. І обрали Париж. Можливо, банально, неоригінально. Туди хотіли обоє.
Подорож організовували самі. і в цьому найбільше позитиву.
Летіли через Польщу. Ночували у Кракові, де Льоша розвіртуалився з своїми колегами-друзями-музикантами. Крутезні люди, чесно.
Всю подорож яскраво підкреслювала осінь. Вона повсюду. Листячко, дощ, прохолода, аромати.
В Парижі ми жили в дуууже затишному маленькому готелі з гвинтовими сходами, ліфтом з кованими дверима і приємним персоналом. Найбільше мене радувало, що він розташувався в районі де жили і творили Хемінгуей і Джойс.
Париж ламав стреотипи: привітні парижани, гарне метро, не так багато туристів, як лякають
Париж підтверджував свою особливість: такої смачної випічки я не їла у своєму житті, парижани маленькі і постійно топчуть багети, краса на кожному кроці, французькі балкончики, сквери і просто парижани.
Париж затратне місто. Ми собі змогли дозволити в день один повноцінний обід. Але й перекуси були смачними.
Вся подорож була з птахами: ручні голуби, найдивніші горобці, чайки, ворони і ще якісь мені невідомі. Емоцій було чи не найбільше)
Окреме враження - Монмартр. Там хочеться лишитись.
Ми привезли французьку випічку макарон, дитячі книги, цукерки, диски, листівки і море емоцій.
Так гарно було, тому що ми були вдвох