В трансі

[vzahalinijak]

Ти ніби хвиля.
Хвиля піді мною
на мить застигла,
на єдину мить,
гойднула раптом
злегка головою
і виросла
і вигнулась дугою,
а лук не лопне,
лук любов*ю снить.
Шалено вітер
обрії гойда.
Вже мариться-
вітрило світанкове
на обрії заграло загадково
і йде назустріч.
Прагни.Не біда.
Ні, не біда,
що хтось на абордаж
спішив зійтись
у боротьбі гарячій,
неголена кололась борода,
і руки прагли,
і уста юначі.
Так довго прагнув
я тоді борні,
забракло слів,
і руки мов набрякли,
ніч відступала
крізь кривавий сон.
Я йшов по втомі.
Ти ж, потиху, плакала.

Василь Стус