Прогулянка
Вирішила покласти край своєму тимчасовому "невиїзному" стану. Поїхала лікуватися. Атмосферою. Скучила.
Досі ще не була в Українському Домі (після нового облаштування). Вирішила надолужити, - але не йти туди з порожніми руками. Накупила книжок для бібліотеки Майдану на кругленьку суму. Занесла. На мене трохи здивовано поглянула бібліотекарка, дуже подякувала, усе прийняла, відразу почала розсортовувати за напрямками (художня література, історична, філософська...). Читачів там вистачає. Половина відвідувачів у чорних балаклавах - ну що ж, ці "аксесуари" читати не заважають. До речі, книжки потім передадуть (частину вже передали) до сільських бібліотек, які найбільше потребують оновлення фондів.
У фойє тривала лекція на тему на кшталт "Як будемо жити далі, як облаштовувати країну...". Глядачі зацікавлено слухали та вступали в дискусію.
Я ж пішла далі. На Грушевського завертати щось не захотілося. Там яскраво світився прожектор. Знаю, що беркутятам намагаються крутити новини й кіно. Рушила Хрещатиком. Наближаючись до Майдану, вже чула, що кажуть із головної сцени. Саме вітали молодят, які недавно побралися на барикадах, на їхню честь навіть запустили салют. Тим часом господарські справи тривали, біля барикад швидко розвантажували машину з дровами.
Неподалік від сцени - фотографії загиблих, біля яких горять лампадки. Постояла трохи поряд.
Навпроти будівлі КМДА - те саме синьо-жовте фортепіано, на якому постійно щось грають. Послухала і тут. Чи не найпопулярніші мелодії - з репертуару гурту "Океан Ельзи". Згадала, що і в колонній залі КМДА триває концерт класичної музики від молодих виконавців. Зайшла - погрітися і послухати. Ось так склалася культурна програма вечора п'ятниці.
P.S.
Досі ще не була в Українському Домі (після нового облаштування). Вирішила надолужити, - але не йти туди з порожніми руками. Накупила книжок для бібліотеки Майдану на кругленьку суму. Занесла. На мене трохи здивовано поглянула бібліотекарка, дуже подякувала, усе прийняла, відразу почала розсортовувати за напрямками (художня література, історична, філософська...). Читачів там вистачає. Половина відвідувачів у чорних балаклавах - ну що ж, ці "аксесуари" читати не заважають. До речі, книжки потім передадуть (частину вже передали) до сільських бібліотек, які найбільше потребують оновлення фондів.
У фойє тривала лекція на тему на кшталт "Як будемо жити далі, як облаштовувати країну...". Глядачі зацікавлено слухали та вступали в дискусію.
Я ж пішла далі. На Грушевського завертати щось не захотілося. Там яскраво світився прожектор. Знаю, що беркутятам намагаються крутити новини й кіно. Рушила Хрещатиком. Наближаючись до Майдану, вже чула, що кажуть із головної сцени. Саме вітали молодят, які недавно побралися на барикадах, на їхню честь навіть запустили салют. Тим часом господарські справи тривали, біля барикад швидко розвантажували машину з дровами.
Неподалік від сцени - фотографії загиблих, біля яких горять лампадки. Постояла трохи поряд.
Навпроти будівлі КМДА - те саме синьо-жовте фортепіано, на якому постійно щось грають. Послухала і тут. Чи не найпопулярніші мелодії - з репертуару гурту "Океан Ельзи". Згадала, що і в колонній залі КМДА триває концерт класичної музики від молодих виконавців. Зайшла - погрітися і послухати. Ось так склалася культурна програма вечора п'ятниці.
P.S.