День зустрічей
зайшла пообідати в "Домашню кухню" біля м "Театральна".Взяла хавчик.А народу -
сісти нікуди!Тут бачу столик, за яким сидить один чоловік, який,видно,зараз уже звільнить місце...швидко підходжу до столика.раптом дівчина, яка прибирала зі столу, підіймає очі, вітається, називає мене на ім*я.ледь впізнала її - вчилася з моїм братом в одному класі, живе у сусідньому будинку.
давно її не бачила.поговорили.вона,виявляється, тут працює ще недовго...
в шкільні роки вона мріяла про суперхлопця - забезпеченого, з усіма наворотами...не встигла у неї спитати, про що вона мріє зараз.
сісти нікуди!Тут бачу столик, за яким сидить один чоловік, який,видно,зараз уже звільнить місце...швидко підходжу до столика.раптом дівчина, яка прибирала зі столу, підіймає очі, вітається, називає мене на ім*я.ледь впізнала її - вчилася з моїм братом в одному класі, живе у сусідньому будинку.
давно її не бачила.поговорили.вона,виявляється, тут працює ще недовго...
в шкільні роки вона мріяла про суперхлопця - забезпеченого, з усіма наворотами...не встигла у неї спитати, про що вона мріє зараз.