Нарешті після кількох тижнів боротьби відбулася моя перемога над коннект.юей. Ніщо не віщувало біди. Кілька років тому, коли ця соціальна мережа виникла, я зареєструвалася там, аби знайти знайомих чи колишніх однокласників. Знайшла деяких. А далі стало і не цікаво, і не до цієї мережі. Свій профіль із мінімальною інформацією та навіть без фото я просто закинула. Не заходила туди ось ці кілька років, і вже й призабула, що там реєструвалася.
Однак сайт реформували. Трансформували у сайт знайомств. Уже не раз читала, як ним обурюються юзери в Інтернеті. Активізувався сайт - що тут сказати. Мені на електронку почали приходити нахабно-бадьорі повідомлення від адміністрації коннекту. Звісно, такі, на які я не можу цій адміністрації відписати. Сипалися сповіщення, як стиглі горіхи. Такого приблизно змісту:"(Звертання на ім'я) ! Такий-то (чоловіче ім'я) написав тобі повідомлення!" Далі - нагнітання істерії:"Прочитай его, пока оно не будет удалено", "Прочитай сообщение в течение трех дней, иначе оно будет удалено". Стало дивно: якого ж дідька. Спроба перейти за посиланням для прочитання повідомлення звершилася "успіхом". Мене стабільно виводило на білий екран, по центру якого величезними чорними літерами красувалося:"Ваш профиль был наказан". Без пояснень - за що. Можливо, що невчасно реагувала на шквал повідомлень, чи ще за що. Повідомлення продовжували щодня сипатися, лінки виводили на білий екран із повідомленням про покарання - у стилі садо-мазо, їй-бо. На сайт зайти не могла, як і зв*язатися з придуркуватою адміністрацією, адже профіль "наказан".
Я мала багато значно цікавіших справ. Ігнорила повідомлення. Вирішила розібратися пізніше. Якось мені навіть вдалося зайти на сайт, але не на свій профіль. І там, на сайті, навіть надибала форму для скарги. І навіть фотографію дзєвачки, яка сьогодні ці скарги приймає. Заповнила форму: не хочу ваших повідомлень, видаліть мій профіль. Минув тиждень, ситуація не змінилася. Я знову нікуди могла зайти. І знову цей напис. Шкодувала, що ніяк не можу знайти часу на пост, щоб як слід поганьбити їх.
Сьогодні зранку читаю пошту. Знову повідомлення, що хтось там мені щось написав. Переходжу за лінком. О, диво. Я на сайті. Навіть на своєму профілі. За кілька хвилин знаходжу кнопочку видалення свого профілю. Натискаю. Тут мені вилазить запитання. Чи впевнена, що хочу видалити. Та так, так! Вилазить наступне запитання. Щось там про те, що всі дані, всі повідомлення будуть втрачені, чи справді я того хочу. Так. Знову уточнення, що профіль свій я не зможу більше відновити. Чи точно хочу його здихатися. Так. Фух. Нарешті. Видалений.
Бажаю цьому сайту процвітання та усіляких гараздів. Нехай щастить.