Емоційний Кіплінг
Учорашній день за енергетикою був такий насичений, ніби в один день сплюснули цілий тиждень чи місяць. З раннього ранку до пізньої ніченьки я чесно відбігала його у взутті на високій "платфомі"(хоч напередодні планувала навіть "шпильки"), за що вже ввечері усе ж "наразилася" на комплімент. Була на презентації проекту за творчістю Кіплінга: переклад "Легенд з Книги Джунглів" українською та диск із піснями на ці переклади.
Подія відбувалася у Києві, у музеї Лесі Українки по вул. Саксаганського.На сьому вечора на диво встигла, прийшла навіть трохи раніше, незважаючи на те, що бігла-летіла з іншої, своєї, презентації. Зала була більш як заповнена. Серед глядачів - люди різного віку. Відразу можна було придбати книжки та диски.
І Володимир, і Сергій, звичайно, виклалися на повну.Перекладач - читав прозові уривки, лідер "Тіні Сонця" - співав під акустичну гітару покладені на музику вірші Кіплінга, а потім додав і своїх авторських, і не лише своїх, композицій. Сам по собі Кіплінг, як на мене, у сприйнятті дуже важкий - морально.А таке надривне виконання ще більше тисне.Але хлопці добре усе продумали, адже сумні твори чергувалися з просто ліричними, романтичними, веселими та бойовими.Плюс жарти. І, що найважливіше, чудова самоіронія. Коротше кажучи, вечір став вибухом емоцій. Не обійшлося і без сліз.Після всього я ще раз подякувала хлопцям. Зрештою вийшло, що нам із Володимиром було по дорозі, тому й виходили разом. Він також мав нелегкий день.Зранку - радісна сімейна подія, ввечері- виступ у музеї.Дуже класно поспілкувалися, обмінялися враженнями.Володя зауважив моє взуття, на якому після 21.00 намагалася майже бігти, і висловив своє захоплення.А я постійно йому казала, що він робить дуже важливу і хорошу справу.
Повернувшись додому, зрозуміла, що насправді страшно втомилася, але зовсім не жалкувала про втому. Емоції розкладаю по поличках досі.
Подія відбувалася у Києві, у музеї Лесі Українки по вул. Саксаганського.На сьому вечора на диво встигла, прийшла навіть трохи раніше, незважаючи на те, що бігла-летіла з іншої, своєї, презентації. Зала була більш як заповнена. Серед глядачів - люди різного віку. Відразу можна було придбати книжки та диски.
І Володимир, і Сергій, звичайно, виклалися на повну.Перекладач - читав прозові уривки, лідер "Тіні Сонця" - співав під акустичну гітару покладені на музику вірші Кіплінга, а потім додав і своїх авторських, і не лише своїх, композицій. Сам по собі Кіплінг, як на мене, у сприйнятті дуже важкий - морально.А таке надривне виконання ще більше тисне.Але хлопці добре усе продумали, адже сумні твори чергувалися з просто ліричними, романтичними, веселими та бойовими.Плюс жарти. І, що найважливіше, чудова самоіронія. Коротше кажучи, вечір став вибухом емоцій. Не обійшлося і без сліз.Після всього я ще раз подякувала хлопцям. Зрештою вийшло, що нам із Володимиром було по дорозі, тому й виходили разом. Він також мав нелегкий день.Зранку - радісна сімейна подія, ввечері- виступ у музеї.Дуже класно поспілкувалися, обмінялися враженнями.Володя зауважив моє взуття, на якому після 21.00 намагалася майже бігти, і висловив своє захоплення.А я постійно йому казала, що він робить дуже важливу і хорошу справу.
Повернувшись додому, зрозуміла, що насправді страшно втомилася, але зовсім не жалкувала про втому. Емоції розкладаю по поличках досі.