В одному зі снів сьогодні йшла якимось незнайомим містом. На стіні чи навіть на якійсь табличці був напис: "Прошу закурить всегда больно". В іншому сні бачила нову мультиплікаційну версію "Тіней забутих предків". Там головний герой шукав кохану не в лісі, не у горах, а у плавнях, серед болота й очерету. "Ввімкнула" мультик уже наприкінці. Намальований Іван стрибав із купини на купину, йшов на голос, який час від часу кликав його звідкись здалеку. Ось послизнувся. Упав у сіро-зелену воду. На поверхню зринуло кілька бульбашок. Усе. Далі видно тільки нескінченне болото й очерети. Подекуди очеретини складаються у букви, букви - у слова, слова у цілі цитати. Цитати, що стосуються різних історичних подій (на жаль, уже точно нічого не згадаю). Йдуть титри. ...А тепер снігопад.