гіпер'юкрейн

Jan 05, 2011 12:48

Якщо колись і доводиться подивитися телевізор - натрапляю на репортажі, на яких довго зависаю. Кілька днів тому побачила передачу про гіперактивних дітей. Гіперактивність - це насамперед діагноз. Виявляється у дитинстві й сама по собі не минає. Якщо цьому не приділяти уваги, кажуть фахівці, то у дорослому віці проблеми будуть ще більші. Ознаки: дитина не може довго всидіти на місці, сконцентрувати на одній справі, їй усе надто швидко набридає, з одного "перестрибує" на інше, починає багато справ, але жодної не може довести до завершення. До речі, в Україні таких дітей у півтора рази більше, ніж загалом по Європі. Плюс у нас на це, чомусь, менше зважають. Звісно, можна спочатку радуватися енергійності дитини, але потім...
А от чому в нас так - ніхто точно не знає. Версій - близько десятка. Від екології до нібито вмісту у шампунях якихось металів...
Знаю чимало таких людей - уже дорослих. Дуже часто вони сварять інших за пасивність, млявість, хоча від самих толку небагато. Знаю, звісно, й інший тип - рідкісний. Це люди, які теж беруться за кілька справ. Однак усі доводять до кінця, і не просто - а завжди з успіхом. Вони часом стають об*єктами своєрідного поклоніння :)
Ще мені здається, що ця гіперактивність буває ой яка заразна - вже у дорослих. Спілкуючись з людьми, які жодної хвилини не сидять на місці, інші потрапляють під вплив і вже вважають таке життя нормою і для себе. Нервове гарчання у кілька мобільних телефонів, 25 різних проектів, 421 зустріч, випадково призначена на ту саму годину, кілька коханців/коханок, з якими постійно теж якісь проблеми...Зрозуміло, "заражаються" не всі)) Але постраждати може - багато%)

Україна, ?, діти, здоров'я, думки, психологія

Previous post Next post
Up