Новий рік ще не встиг розкачатися, як на мене посипалися приколи.
Люди кажуть, що для того, щоб визнати свої помилки, потрібна мужність. От зараз візьму і визнаю.
Новорічне диво №1. Надвечір 31-го розсилала привітання зі святом, яке надходить. Серед інших написала і петербурзькому українцю, лідеру гурту "Сонце-хмари" Андрію Федечку. Вже сьогодні перевіряла повідомлення, отримала відповідь і від нього. І щось мене смикнуло ще раз перечитати свої вихідні, відіслані. Коли поглянула на те, що написала Андрію, мозок повільно почав сповзати з рейок, а фейс загорівся від сорому. Усе в привітанні та побажанні було так, як і треба. Крім одного. Вітала з 1020-м роком. Писала твереза та при ясному розумі, хіба що заклопотана. Андрію, дуже сподіваюся, що ти все правильно зрозумів! Зате найоригінальніше привітання точно отримав саме з України.
Новорічне диво №2. Сьогодні, 1-го січня, їхала в гості до родича. Дорогою одержала смс-привітання від подруги - Марії (вона ж ГрафO'Маніяк). Вона бажала, щоб "кубик Рубіка у моєму житті нарешті склався". Хвилин за 15 я побачила на вулиці на стіні велике графіті з тим самим кубиком. Навіть навмисне зупинилася, щоб його сфотографувати. Ми разом вирішили, що це був знак. Тільки який...
Ще поряд був ось такий шедевр:
http://picasaweb.google.com/lisova/2010#5421835296552160562