соціоніґо і я...
Соціоніка - лукаве вчення. Учора пізно ввечері зависала з товстенькою книжечкою. Думала. Визначила навіть свій тип. Якщо справді правильно, то - сенсорно-логічний інтраверт. Однак сліпо вірити усьому та заграватися, підпорядковуючи життя цьому - теж не варто. У цьому самому посібнику йдеться про жінку, яка неправильно визначила свій тип. Відповідно до нього змінила і своє життя. Знайшла не лише нову роботу, а й опанувала зовсім іншу професію - відпоідно до визначеного типу. А це їй зовсім не підходило. Зазнала багато невдач. І життя не покращила, і до соціоніки з підозрою почала ставитися. Отже - без фанатизму. Бо як нашкодиш собі - не розгребешся. Вирішила, що користь від соціоніки - усе ж сумнівна. Заснула. Проспала. Полетіла на роботу.