Лялечки
Момоволі була свідком розмови двох матусь. Одна жалілася іншій: не любить, коли її 12-річна донька приводить додому подруг, тоді як вона відсутня. Потім розмова якось перейшла на те, що якась її знайома працює чи то вчителем молодших класів, чи дитячим психологом, і бачить, як важко дітям, які пішли до школи "по-новому", з 6 років, вчитися. "Вони ж ще не готові. Вони ж іще з іграшками до школи ходять. Ну так а що?.." Далі розповідала, що свою доньку віддала до школи у неповні 7 років, а могла б у неповні 6, та зробила правильно.
Чесно кажучи, не бачу зв'язку між віком та здатністю чи нездатністю вчитися або ж організованістю. Тут багато залежить від моральної готовності самої по собі. І якоїсь внутрішньої зрілості, так би мовити.
Згадую, як мій молодший брат свого часу пішов у шість, а сім йому минуло за два з половиною місяці. Був наймолодший у класі. Це не заважало добре вчитися. Та ще й ходити на гуртки за зацікавленнями після уроків. Іграшки лишав вдома. Якщо хотілося - грався у вільний час.
Піду в "дєбрі". Згадаю аж свій перший клас. Білі фартушки...У класі, пам*ятаю, були учні, які поводилися дещо дивно. Могли принести до школи ляльку чи машинку.Раптом витягти посеред уроку та поставити на парту. Мене це дивувало, якщо не сказати - шокувало. В основному після зауважень вчителів до таких доходило, що роблять не те. Але були двоє - хлопець і дівчина - на повному неадекваті. Ігнорували будь-які зауваження. Тягали у портфелях іграшки, хвалилися ними. Обоє були пізніми дітьми та дуже розбалуваними.Та й пішли вчитися не у 6 років, а ближче до 8-ми... Тому якось не проймає мене жаль до сучасних 6-річок. Цинічна тьотя.
Чесно кажучи, не бачу зв'язку між віком та здатністю чи нездатністю вчитися або ж організованістю. Тут багато залежить від моральної готовності самої по собі. І якоїсь внутрішньої зрілості, так би мовити.
Згадую, як мій молодший брат свого часу пішов у шість, а сім йому минуло за два з половиною місяці. Був наймолодший у класі. Це не заважало добре вчитися. Та ще й ходити на гуртки за зацікавленнями після уроків. Іграшки лишав вдома. Якщо хотілося - грався у вільний час.
Піду в "дєбрі". Згадаю аж свій перший клас. Білі фартушки...У класі, пам*ятаю, були учні, які поводилися дещо дивно. Могли принести до школи ляльку чи машинку.Раптом витягти посеред уроку та поставити на парту. Мене це дивувало, якщо не сказати - шокувало. В основному після зауважень вчителів до таких доходило, що роблять не те. Але були двоє - хлопець і дівчина - на повному неадекваті. Ігнорували будь-які зауваження. Тягали у портфелях іграшки, хвалилися ними. Обоє були пізніми дітьми та дуже розбалуваними.Та й пішли вчитися не у 6 років, а ближче до 8-ми... Тому якось не проймає мене жаль до сучасних 6-річок. Цинічна тьотя.