З дитинства я пам’ятаю групу "Vacuum" з її фантастичним на той час хітом "I Breathe". Це пісня, яку ще з 1997 року, навіть через стільки років не забудеш.
24 червня гурт приїхав у Київ, що зіграти нові композиції. Хоча заявлене місце виступу - Київський планетарій - і обіцяло показати тисячі зірок, а в уяві одразу зображалась космічна містика галактик,Ю наспрвді приміщення для концерту зовсім не присттосоване. Тому й звук був жахливий. Хоча вокал Маттіас - це просто щось нереально круто, що навіть жахливою акустикою чи апаратурою ніяк не зіпсуєш.
З Маттіасом я познайомилась ще вадень концерт, під час ексклюзивного інтервю. Цікаво з ним спілкуватись, питати про творчість та відпочинок. Ось що вийшло,
інтерв’ю.
Також був присутній піаніст Міхаель Зланабітнінг - просто надзвичайно мила, фантастична та весела людина. Він настільки привітний та класний.
Під час концерт Міхаель просто заворожував своєю грою на клавішах. Це важко описати, але звучало дуже гарно. Та й його емоційні жести та рухи - багато що роблять зщ публікою. Сам же Маттіас - нестрепно любить фаніів- з вісно, так ствреджувати не можна, але принаймні авін максимально близьий до них. Майже весь концерт Ліндблум провів поруч з першими рялдами зали. Він ходив, підіймався до дальніх рахзів, та співав зі сцени.ю Коли спускався до зали, дивився в очі кожному та спілкувався, відшукував знайомі обличчя, вітався з друзями.
А публіка зі своїм флешмобом теж не підкачала, довела Маттіаса до сліз, розчулила його настільки, що співак ще кілька пісень намагався перевести дух.
Репортаж з концертуКоли Маттіас вперше спустився до зали, було справді відчуття щастя. Хоча я не є фаном цього колективу, проте він змусив емоційно розслабитись та дуже сильно радіти. У мене посмішка довго не сходила з обличчя, настільки приємно та гарна атмосфера була в залі.