(no subject)
І якби мене запитали: "Так а чим же ти хочеш займатися? Щоб і для душі, і не для дяді, і прибутково..."
Відповіла б: «Ну якщо для душі, і не журналістика, я б відкрила готель... Обов»язково невеликий. І звісно, затишний. Щоб квітів багато і свічки вечорами. І подушки у альтанках, кольорові такі, у смужки, наприклад… Я деколи сама б готувала на кухні. Роззнайомилась із кожним заїжджанином. Ходила б в таких широких парусінових штанах і ковзала капцями. Мило з мого готелю було б найпахучішим у світі. Туристи постійно ховали б його в косметичках, не в силах залишити користований шматок на раковині. Дружини казали б своїм чоловікам: "А давай знову зупинимось в тому готелі, де таке запашне мило було"
Я б відкрила його, наприклад, біля моря... А що не хочу алкашні, свиноти і жлобства, то і не біля українського, а якогось екзотичного. Та й взагалі хто вопше хоче в цій країні щось відкривати?
Або мій готель міг би бути в лісі чи в горах. Тоді - доріжка з червоним гравієм, комини, пледи і великі коньячні бокали. І наприклад, сенбернар. А на сніданок ми б подавали пампухи з рожевим варенням і какао.
Оце - не хатина Гегріда, а реальний готель в Австралії
Мені подобаються невеликі одноповерхові бунгало, великі вікна-стіни і столики на терасах.
От, скажімо, теж справжній готель - перший екологічний у Арабських Еміратах. Ідилічна оаза посеред національного парку, де вільно гуляють антилопи і газелі.
А от - найменший у світі готель, лише 4 номери. Він у Португалії. Океанські хвилі часто б"ють у вікна і заливають перешийок, на якому стоїть будинок
Відповіла б: «Ну якщо для душі, і не журналістика, я б відкрила готель... Обов»язково невеликий. І звісно, затишний. Щоб квітів багато і свічки вечорами. І подушки у альтанках, кольорові такі, у смужки, наприклад… Я деколи сама б готувала на кухні. Роззнайомилась із кожним заїжджанином. Ходила б в таких широких парусінових штанах і ковзала капцями. Мило з мого готелю було б найпахучішим у світі. Туристи постійно ховали б його в косметичках, не в силах залишити користований шматок на раковині. Дружини казали б своїм чоловікам: "А давай знову зупинимось в тому готелі, де таке запашне мило було"
Я б відкрила його, наприклад, біля моря... А що не хочу алкашні, свиноти і жлобства, то і не біля українського, а якогось екзотичного. Та й взагалі хто вопше хоче в цій країні щось відкривати?
Або мій готель міг би бути в лісі чи в горах. Тоді - доріжка з червоним гравієм, комини, пледи і великі коньячні бокали. І наприклад, сенбернар. А на сніданок ми б подавали пампухи з рожевим варенням і какао.
Оце - не хатина Гегріда, а реальний готель в Австралії
Мені подобаються невеликі одноповерхові бунгало, великі вікна-стіни і столики на терасах.
От, скажімо, теж справжній готель - перший екологічний у Арабських Еміратах. Ідилічна оаза посеред національного парку, де вільно гуляють антилопи і газелі.
А от - найменший у світі готель, лише 4 номери. Він у Португалії. Океанські хвилі часто б"ють у вікна і заливають перешийок, на якому стоїть будинок
