різне
Починаю писати і не знаю про шо буде пост.
Вже десь місяць тяне про шось тут розказати, але думки не складються в логічну розповідь.
Це напевно через зміни які стались за цей от останній місяць, які ніби і радісні, яких довго чекала і до яких довго йшла.
Ну і прийшла....а тепер шо?
Тепер я вільна від навчання і від айсек роботи. Повністю. Тепер в мене купа вільного часу, я можу спати до обіду, можу читати книжки, дивитись фільми, займатись спортом, ходити загорати на пляж, йти на пиво і не думати, що зараз повернусь і мене чекає купа мейлів на які тре відписати.
Взагалі кількість мейлів якось різко зменшилась. От так ніби 30 червня їх було ше купа і з всіх сторін. А до 2 просто 2-3 в день. По старій звичці мейл відкритий цілий день, але бачу що в цьому вже потреби немає. Від цього відчуваю що айсек закінчився, мій термін закінчився. Пора шукати собі інше занятяя і очікувати мейлів вже з іншим наповненням.
Від надмірної кількості часу почались різні думки з серії "а жизні", цікаво до чого я додумаюсь в результаті.
Страшеено вже хочеться пакувати чемодани, замовляти квитки, прощатись і їхати кудись далеко, де все нове і де страшно і цікаво водночас.
такий от вийшов пост, про все на купу
Вже десь місяць тяне про шось тут розказати, але думки не складються в логічну розповідь.
Це напевно через зміни які стались за цей от останній місяць, які ніби і радісні, яких довго чекала і до яких довго йшла.
Ну і прийшла....а тепер шо?
Тепер я вільна від навчання і від айсек роботи. Повністю. Тепер в мене купа вільного часу, я можу спати до обіду, можу читати книжки, дивитись фільми, займатись спортом, ходити загорати на пляж, йти на пиво і не думати, що зараз повернусь і мене чекає купа мейлів на які тре відписати.
Взагалі кількість мейлів якось різко зменшилась. От так ніби 30 червня їх було ше купа і з всіх сторін. А до 2 просто 2-3 в день. По старій звичці мейл відкритий цілий день, але бачу що в цьому вже потреби немає. Від цього відчуваю що айсек закінчився, мій термін закінчився. Пора шукати собі інше занятяя і очікувати мейлів вже з іншим наповненням.
Від надмірної кількості часу почались різні думки з серії "а жизні", цікаво до чого я додумаюсь в результаті.
Страшеено вже хочеться пакувати чемодани, замовляти квитки, прощатись і їхати кудись далеко, де все нове і де страшно і цікаво водночас.
такий от вийшов пост, про все на купу