Пів року моя сестра лазила десь по Європі. І було мені ті пів року якось ніяк, нема з ким погуляти, нема з ким нічого не поробити, чи поробити щось надзвичайно дурне.
І от вже місяць пройшов, як сестручок-бурундучок повернувся в Київ. І за цей місяць у мене не було жодного поганого вихідного. А все через нашу нову традицію: щосуботи ми з сестрою зустрічаємось раненько вранці і йдемо гуляти.
Чому вранці? Бо вдень і ввечері в кожної є свої плани, а зранку ні на мене, ні на сестру ніхто не розраховує, то ж можна робити що завгодно і нікуди не поспішати.
Погуляти Подолом і по Пейзажній алеї...
Знайти дуже затишне кафе Dragee посеред Львівської площі (мені здається, що цей заклад чудово підходить для дівочих чаювань зранку і коктейльчиків увечері)...
Восьмого березня кататись на підпопниках з гори по останньом (як ми на той час вірили) снігу на Співочому полі. А потім обійти купу магазинів у пошуках наших улюблених фісташкових тістечок. І, не знайшовши таких навіть у Мегамаркеті, піти до Львівської майстерні шоколаду і поїсти там смачних цукерок.
Подивитись чудовий фільм "Вам и не снилось". Дуже раджу! Варити крохмаль, щоб потім замочити в ньому нитки і зробити ниткоплетені кульки (на фото процес висихання наших творінь)...
Ну і крім цього ми ще встигли гуляти у зеленому у день Святого Патрика, кататись на велосипедах вздовж Дніпра, насмажити велику купу сирників, побувати у музеї Пушкіна, і обійти майже весь Київ.
Ось така в мене сеструнська радість :)