КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ по галицьки [боянчик]
КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ по галицьки
Стаття 1.
Україна є держава українців, які сповідуют свою суверенність, незалежність
від оковитої і росийского газу, демократичність у виборі чільних урядників і
жінки.
Стаття 2.
Суверенітет України поширюється на всі її городи, клумби, пляжі, комини і
пляци під забудову. Україна є держава, як невгрижене ябко, тобто юнітарна.
Сьвяті терени України в рамцях накраяних кордонів є нашими на віки вічні.
Амінь.
Стаття 3.
Людина, навіть якщо вона й не є галичанином з якоїсь Божої примхи, її життє
і здоров'є, честь і гордість, право бути непобитим на міліцейськім
постерунку чи після футболу визнаютьсі в Україні найгарантованішою
соцівальною вартісністю. Держава, як то не смішно, відповідає перед людинов
за свою діяльність чи бездіяльність.
Стаття 5.
Україна є республікою, хоть і не всі знают що то є за цимес.
Головним начальником і владарем в Україні є народ, якого правди сила, що
вгору йде. Народ сам тего не відаючи чинит владу безпосередньо і через свої
демократичні органи. Ніхто не може купити собі державну владу. А хто може -
най ся поділит з народом.
Стаття 10.
Державнов мовов в Україні є українска. Всі решта мови не гірші, але наша
ліпша, бо ми є титульна нація і нема на то ради. Прецінь в Україні дається
гваранція, щоби кождий міг балакати по своєму, і навіть, по росийски, хоть
то і паскудство. А ще наша держава позволяє вивчати инші ріжні мови, які не
кождий зрозуміє в Карпатах чи на Волині, але якими балакають тамка, де ми
заробляєм гроші на прожиття тутка.
Стаття 11.
Держава збирає докупи і галичан, і закарпатців, і буковинців, і волиняків, і
полтавчан і подоляків, щоби нагадати їм, що вони з діда прадіда вродилисі
українцями, про що записано в паспорті і инших ріжних аусвайсах і метриках..
Стаття 12.
Україна дбає про українців, які знайшли гроші виїхати з наших благословенних
теренів, але теперка дуже тужать за материзною, хоть і сидять при грошах.
Але держава не має грошей, щоби їм аж так помогти.
Стаття 13.
Земля, і всьо, що лежит під ногами, астматичне повітрє, вода в річках,
возерах, ставках, морях, кранах, флєшках і філіжанках, які є на наших
теренах - є нашими до самої смерти. Кождий наш чоловік, хоть і нехрист має
право спользувати природні воб'єкти, але щоб нам сі троха лишило.
Стаття 14.
Земля є основним націвональним здобутком і хто на ню посягне - дістане по
загребущих пальцях, захланній голові і сиромудрій сраці по саму Тузлу.
Стаття 15.
Кождий порядний українец має право пащекувати на владу від щирого серці і на
повну губу, бо в нас цензура суворо заказана. Жадна ідевологія не годна
визнаватисі державов як за більшовиків, бо то є встид і ганьба.
Стаття 17.
Боронити Україну з Півночі і Сходу, Заходу і Півдня мают Збройні Сили
України, але їм бракує солярки. Тож кожний українець, що може тримати в
рукаї зброю, повинен її мати в сховку і регулярно чистити кріса, шмайсера чи
машінгвера, бо вороги не сплят, а пантруют по периметру кордону. А ще кожний
українець має право бути міліціянтом і прапорщиком - се їго суверенне право.
Стаття 20.
Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб
України і Державний Гімн України. А ще Франц-Йосиф, але він вже давно вмер,
через те до него не всі сі признают.
Державний Прапор України - фана з двох рівненьких смужок синего і жовтого
кольорів. І не дай вам Боже перевернути його догори дригом!
Державний Герб України є - Знак Княжої Держави Володимира Великого і УПА -
тризубец, а не виделець.
Державний Гімн України - націвональний гімн на музику М.Вербицкого, що
похований, де теперка Польща. Хто не знає нашого гімну - не є українцем, а є
гавганом і анальфабетом, за що може дістати в писок і де інде.
Столицьом України є Київ, хоть то і не справедливо, бо Львів не гіршій і
українців тутка більшіше.
Стаття 23.
Кожда людина має право бути собов і розвиватисі, як тато каже!
СЛАВА УКРАЇНІ!!!
Стаття 1.
Україна є держава українців, які сповідуют свою суверенність, незалежність
від оковитої і росийского газу, демократичність у виборі чільних урядників і
жінки.
Стаття 2.
Суверенітет України поширюється на всі її городи, клумби, пляжі, комини і
пляци під забудову. Україна є держава, як невгрижене ябко, тобто юнітарна.
Сьвяті терени України в рамцях накраяних кордонів є нашими на віки вічні.
Амінь.
Стаття 3.
Людина, навіть якщо вона й не є галичанином з якоїсь Божої примхи, її життє
і здоров'є, честь і гордість, право бути непобитим на міліцейськім
постерунку чи після футболу визнаютьсі в Україні найгарантованішою
соцівальною вартісністю. Держава, як то не смішно, відповідає перед людинов
за свою діяльність чи бездіяльність.
Стаття 5.
Україна є республікою, хоть і не всі знают що то є за цимес.
Головним начальником і владарем в Україні є народ, якого правди сила, що
вгору йде. Народ сам тего не відаючи чинит владу безпосередньо і через свої
демократичні органи. Ніхто не може купити собі державну владу. А хто може -
най ся поділит з народом.
Стаття 10.
Державнов мовов в Україні є українска. Всі решта мови не гірші, але наша
ліпша, бо ми є титульна нація і нема на то ради. Прецінь в Україні дається
гваранція, щоби кождий міг балакати по своєму, і навіть, по росийски, хоть
то і паскудство. А ще наша держава позволяє вивчати инші ріжні мови, які не
кождий зрозуміє в Карпатах чи на Волині, але якими балакають тамка, де ми
заробляєм гроші на прожиття тутка.
Стаття 11.
Держава збирає докупи і галичан, і закарпатців, і буковинців, і волиняків, і
полтавчан і подоляків, щоби нагадати їм, що вони з діда прадіда вродилисі
українцями, про що записано в паспорті і инших ріжних аусвайсах і метриках..
Стаття 12.
Україна дбає про українців, які знайшли гроші виїхати з наших благословенних
теренів, але теперка дуже тужать за материзною, хоть і сидять при грошах.
Але держава не має грошей, щоби їм аж так помогти.
Стаття 13.
Земля, і всьо, що лежит під ногами, астматичне повітрє, вода в річках,
возерах, ставках, морях, кранах, флєшках і філіжанках, які є на наших
теренах - є нашими до самої смерти. Кождий наш чоловік, хоть і нехрист має
право спользувати природні воб'єкти, але щоб нам сі троха лишило.
Стаття 14.
Земля є основним націвональним здобутком і хто на ню посягне - дістане по
загребущих пальцях, захланній голові і сиромудрій сраці по саму Тузлу.
Стаття 15.
Кождий порядний українец має право пащекувати на владу від щирого серці і на
повну губу, бо в нас цензура суворо заказана. Жадна ідевологія не годна
визнаватисі державов як за більшовиків, бо то є встид і ганьба.
Стаття 17.
Боронити Україну з Півночі і Сходу, Заходу і Півдня мают Збройні Сили
України, але їм бракує солярки. Тож кожний українець, що може тримати в
рукаї зброю, повинен її мати в сховку і регулярно чистити кріса, шмайсера чи
машінгвера, бо вороги не сплят, а пантруют по периметру кордону. А ще кожний
українець має право бути міліціянтом і прапорщиком - се їго суверенне право.
Стаття 20.
Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб
України і Державний Гімн України. А ще Франц-Йосиф, але він вже давно вмер,
через те до него не всі сі признают.
Державний Прапор України - фана з двох рівненьких смужок синего і жовтого
кольорів. І не дай вам Боже перевернути його догори дригом!
Державний Герб України є - Знак Княжої Держави Володимира Великого і УПА -
тризубец, а не виделець.
Державний Гімн України - націвональний гімн на музику М.Вербицкого, що
похований, де теперка Польща. Хто не знає нашого гімну - не є українцем, а є
гавганом і анальфабетом, за що може дістати в писок і де інде.
Столицьом України є Київ, хоть то і не справедливо, бо Львів не гіршій і
українців тутка більшіше.
Стаття 23.
Кожда людина має право бути собов і розвиватисі, як тато каже!
СЛАВА УКРАЇНІ!!!