така ото депресивна штука

Apr 20, 2010 19:02

оце віднайшла текст енрічної давності. і розумію, що він якраз вдіповідає нинішньому настрою

мозаїка

01.06.2007 року
Поміж сни прилаштовувались дні. А ти пропускала, як пісок, крізь пальці їхню безсенсовість, збирала уламками тихе світло і викладала мозаїку. Може, всесвіту? Свого всесвіту.

Знаєш, ти й справді, певно уже стара, однак якщо раніше рясні лінії на руках ти намагалась випрямляти кремами, то зараз розумієш, що цей малюнок відображає тебе і, можливо, твій справжній вік.

Знаєш, а це добре. Добре, коли позаду безліч спробуваних речей, які давно стали нецікавими, проте залишили свій приємний відбиток. Це чудово, коли з найтемніших закаулків існування вмієш виловлювати краплини світла..

З досвідом також з'являється якесь "третє око" чи то вміння дивитись своїми двома збоку, здорова доля пофігізму, але не юнацького, а того, що приносить післясмертя.

Це дозволяє ризикувати, однак не впошуках адреналіну, але в пошуках свободи. І чим ширший кругозір, чим більший досвід, чим більше спробуваного вина/кави/комунізму, тим більша можливість підібрати найприємніший коктейль щастя.

А ти цього ще не вмієш. Курва, певно, лінії на руках нічого не значать,окрім власне погнутих ліній. Певно, ти ще таки не доросла до власної старості
Previous post
Up