Як не стати бомжом в Москві (Берліні, Парижі, Лондоні, Ню-Васюках...)
Розкажу історію, що трапилась з молодшим - може комусь в нагоді стане. Кажуть же, що розумні вчаться на чужих помилках...
Отже зібрався син у Москву, на чемпіонат з екстремальних видів спорту, що проводився в Лужниках.
Провів його на поїзд, строго-настрого наказував - гроші ховай подальше, пояс з документами ніде не знімай...
І ось змагання. Але ж з поясом стрибати незручно! Тому пояс залишений в роздягалці - а в ньому всі гроші, документи і мобілка - там же повно поліції, та й друзі-спортсмени...
(фото з чемпіонату від norcoman стирені тут і одна у alexey_molotov )
Ну що було далі вже здогадались?
Каже, лишали речі всі, обікрали тільки двох, його і хлопчину з Голандії. У голандця поцупили нову дзеркалку, гроші, мобілку, водійське посвідчення. У мого - паспорт, водійське, гроші, мобілку, кредитку, білет на поїзд. Кредитку відразу ж і отоварили в найближчих магазинах.
Це субота, 28 липня. Дзвоню в МТС заблокувати сімку - пропонують прислати факс або зайти в понеділок в офіс. Я трохи офігєваю і ввічливо пояснюю, що а) на дачі у мене факса нема б) і взагалі я факсом не користуюсь уже років надцять, відколи придумали сканери і електронну пошту. Мої аргументи подіяли, сімку блокують, але в понеділок все-одно треба їхати в офіс, інакше розблокують :))) Кредитку теж блокують, але пізно - гроші вже знято :( Молодший дзвонить з чужого телефона, каже в міліції дали справку, з якою треба піти в консульство, там повинні дати тимчасове посвідчення на право в'їзду в Україну.
Понеділок, 30 липня. В консульстві з молодшого взяли 2000 рублів за послуги (добре, що був не сам), зфотографували і сказали, що направляють запит в Україну для підтвердження особи. І на протязі трьох тижднів має надійти відповідь.
Я охуїв був дещо здивований, коли почув про три тиждні. Як, в наш електронний вік, коли досить двох кліків мишки, щоб узнати про людину таке, що вона й сама про себе не знає - три тиждні???!!! Але, як потім виявилось - три тиждні це ще оптимістичний сценарій, там є люди, котрі по півтора місяця ждуть того підтвердженняі...
Питаю у дядечка Гугля "Що робити, якщо..." Гугль каже, що добре б мати ще якийсь документ з фото або свідків, готових підтвердити, що ви той, за кого себе видаєте. Але це в теорії, а на практиці - копія паспорта за документ не рахується, і свідки теж нікого не цікавлять. Воістину, "без бумажки ти букашка..."
Дзвоню в паспортний стіл (наївний!) узнати, чи отримали вони запит з консульства. Трубку бере чергова частина - виявляється у них паралельний телефон. Після кількох дзвінків питаю у чергового, чи працює ПС і коли у них обід. Каже - працює, обід до 14:00. Приїжджаю в 14:00 - все закрито, під дверима двоє молодих людей. Виявляєтьмя перерва з 13:00 до 16:00. В 16:00 застаю під дверима натовп, виявляється люди ще до обіду зайняли чергу, а ті двоє - останні...
В кабінеті довго пояснюю паспортистці, що мені від них потрібно - всього-то навсього - узнати, чи прийшов запит. Таке враження, що розмовляєм різними мовами... Нарешті починаю розуміти щось: а) електронної пошти у них нема, листи отримують в "дєжурной часті", приносять начальнику ПС, начальник роздає виконавцям. б) начальник у відпустці в) ПС працює останні дні, з 1-го вересня їх розформовують г) в "дєжурной часті" мені нічого про запит не скажуть, бо це службова інформація. І тут мене добиває фраза, що для встановлення особи потрібна "форма 1", але мені її не дадуть, а треба щоб син за нею "лічно" прийшов. Я вже не знаю, що дальше говорити, але пані пише мені свій телефон і каже подзвонити завтра в кінці дня.
Вечором приходить в голову ідея - знаходжу сайт посольства і пишу їм листа з усіма подробицями і купою запитань. А головне - куди вони відправили свій запит?
Вівторок, 31 липня. Іду в чергову частину, розказую про ситуацію. Кажуть - вам в ПС, потрібна форма 1 і виписка з домової книги. Іду в ПС, мені продають бланки Ф1 і виписки, нащо вони мені??? Кажуть - ідіть в чергову частину... У мене починає потроху зносити дах, думаю - поїду краще на роботу, від гріха подальше.
Перевіряю мило - є відповідь з посольства! "ба-бла-бла, запит за № nnnnn від 31.07.2012 відправлено електронною поштою у службу міграції по місцю проживання..."
Дзвоню у службу міграції (ДСМУ). Пан з ДСМУ каже, що про запит не знає, що це мають призначити виконавця, і щоб я передзвонив о четвертій. Але після четвертої на дзвінки вже ніхто не відповідає... Дзвоню в ДСМУ в Київ, мені дають ті ж телефони. Пишу запит в центральний офіс ДСМУ, чи отримували вони запит від посольства.
Середа, 1 серпня. Їду в ДСМУ, на Червону. Там народ снує туди-сюди, носять столи, шкафи, стільці і папки з документами, ніхто нічого не знає, переїжджають... Посилають до начальника, начальника нема. Питаю, де секретаріат - кажуть на Поля переїхав. Їду туди, заходжу в якийсь кабінет,пояснюю ситуацію. Кажуть - вам в сусідні двері. Там закрито, але чую якийсь движняк. На стук не обзиваються, коли постукав ногами, виглянула дівчИна, відправила мене на другий поверх. На 2-му, на вході вивіска "ДАІ", мабуть не встигли зняти. Бігає заклопотаний народ, мабуть вселяються... Бачу відкриті двері, заходжу - і о щастя, нарешті попадаю на чоловіка, котрий говорить щось конкретне. Малює мені схему з явками і паролями - виявляється мені таки на Червону треба, але тепер я туди їду, знаючи в які двері заходити і кого про що питати...
Запиту ніякого не отримували. Записую е-мейл ДСМУ і пишу нового листа в посольство з проханням продублювати запит на вказаний мейл. Записую мобілку чувака, котрий перевіряє пошту.
Четвер, 2 серпня. Цілий день надзвонюю, запиту нема. Нарешті в кінці дня прийшов. Але через 10 хвилин дзвонять і кажуть, що запит є, але адресований не їхній службі, і чи відповідати будуть не знають, треба з начальником говорити... Я дико ржу
П'ятниця, 3 серпня. Цілий день мотаюсь по роботі, в ДСМУ вириваюсь тільки в кінці дня. Їду на Красну, в секретаріат. Запит є, призначено виконавця, кажуть як його звати, але він на Поля. Їду. Все нормально, ждуть паспортистку з Ф1, відсканують і сьогодні ж відправлять. Ну нарешті!!!
Понеділок, 6 серпня. Підтверження прийшло, після обіду видали аусвайс. І навіть з білетами нема проблем.
Середа, 8 серпня. Вернувся!
Якщо хтось осилив стільки буков, робіть висновки.
А ще виникає куча запитань "якби"
- не було грошей на послуги консульства?
- не було можливості повідомити про себе?
- не було де жити?
і т.д. і т.п.
якби я не морочив кожного дня голови добрим людям?
Так отож...
Отже зібрався син у Москву, на чемпіонат з екстремальних видів спорту, що проводився в Лужниках.
Провів його на поїзд, строго-настрого наказував - гроші ховай подальше, пояс з документами ніде не знімай...
І ось змагання. Але ж з поясом стрибати незручно! Тому пояс залишений в роздягалці - а в ньому всі гроші, документи і мобілка - там же повно поліції, та й друзі-спортсмени...
(фото з чемпіонату від norcoman стирені тут і одна у alexey_molotov )
Ну що було далі вже здогадались?
Каже, лишали речі всі, обікрали тільки двох, його і хлопчину з Голандії. У голандця поцупили нову дзеркалку, гроші, мобілку, водійське посвідчення. У мого - паспорт, водійське, гроші, мобілку, кредитку, білет на поїзд. Кредитку відразу ж і отоварили в найближчих магазинах.
Це субота, 28 липня. Дзвоню в МТС заблокувати сімку - пропонують прислати факс або зайти в понеділок в офіс. Я трохи офігєваю і ввічливо пояснюю, що а) на дачі у мене факса нема б) і взагалі я факсом не користуюсь уже років надцять, відколи придумали сканери і електронну пошту. Мої аргументи подіяли, сімку блокують, але в понеділок все-одно треба їхати в офіс, інакше розблокують :))) Кредитку теж блокують, але пізно - гроші вже знято :( Молодший дзвонить з чужого телефона, каже в міліції дали справку, з якою треба піти в консульство, там повинні дати тимчасове посвідчення на право в'їзду в Україну.
Понеділок, 30 липня. В консульстві з молодшого взяли 2000 рублів за послуги (добре, що був не сам), зфотографували і сказали, що направляють запит в Україну для підтвердження особи. І на протязі трьох тижднів має надійти відповідь.
Я охуїв був дещо здивований, коли почув про три тиждні. Як, в наш електронний вік, коли досить двох кліків мишки, щоб узнати про людину таке, що вона й сама про себе не знає - три тиждні???!!! Але, як потім виявилось - три тиждні це ще оптимістичний сценарій, там є люди, котрі по півтора місяця ждуть того підтвердженняі...
Питаю у дядечка Гугля "Що робити, якщо..." Гугль каже, що добре б мати ще якийсь документ з фото або свідків, готових підтвердити, що ви той, за кого себе видаєте. Але це в теорії, а на практиці - копія паспорта за документ не рахується, і свідки теж нікого не цікавлять. Воістину, "без бумажки ти букашка..."
Дзвоню в паспортний стіл (наївний!) узнати, чи отримали вони запит з консульства. Трубку бере чергова частина - виявляється у них паралельний телефон. Після кількох дзвінків питаю у чергового, чи працює ПС і коли у них обід. Каже - працює, обід до 14:00. Приїжджаю в 14:00 - все закрито, під дверима двоє молодих людей. Виявляєтьмя перерва з 13:00 до 16:00. В 16:00 застаю під дверима натовп, виявляється люди ще до обіду зайняли чергу, а ті двоє - останні...
В кабінеті довго пояснюю паспортистці, що мені від них потрібно - всього-то навсього - узнати, чи прийшов запит. Таке враження, що розмовляєм різними мовами... Нарешті починаю розуміти щось: а) електронної пошти у них нема, листи отримують в "дєжурной часті", приносять начальнику ПС, начальник роздає виконавцям. б) начальник у відпустці в) ПС працює останні дні, з 1-го вересня їх розформовують г) в "дєжурной часті" мені нічого про запит не скажуть, бо це службова інформація. І тут мене добиває фраза, що для встановлення особи потрібна "форма 1", але мені її не дадуть, а треба щоб син за нею "лічно" прийшов. Я вже не знаю, що дальше говорити, але пані пише мені свій телефон і каже подзвонити завтра в кінці дня.
Вечором приходить в голову ідея - знаходжу сайт посольства і пишу їм листа з усіма подробицями і купою запитань. А головне - куди вони відправили свій запит?
Вівторок, 31 липня. Іду в чергову частину, розказую про ситуацію. Кажуть - вам в ПС, потрібна форма 1 і виписка з домової книги. Іду в ПС, мені продають бланки Ф1 і виписки, нащо вони мені??? Кажуть - ідіть в чергову частину... У мене починає потроху зносити дах, думаю - поїду краще на роботу, від гріха подальше.
Перевіряю мило - є відповідь з посольства! "ба-бла-бла, запит за № nnnnn від 31.07.2012 відправлено електронною поштою у службу міграції по місцю проживання..."
Дзвоню у службу міграції (ДСМУ). Пан з ДСМУ каже, що про запит не знає, що це мають призначити виконавця, і щоб я передзвонив о четвертій. Але після четвертої на дзвінки вже ніхто не відповідає... Дзвоню в ДСМУ в Київ, мені дають ті ж телефони. Пишу запит в центральний офіс ДСМУ, чи отримували вони запит від посольства.
Середа, 1 серпня. Їду в ДСМУ, на Червону. Там народ снує туди-сюди, носять столи, шкафи, стільці і папки з документами, ніхто нічого не знає, переїжджають... Посилають до начальника, начальника нема. Питаю, де секретаріат - кажуть на Поля переїхав. Їду туди, заходжу в якийсь кабінет,пояснюю ситуацію. Кажуть - вам в сусідні двері. Там закрито, але чую якийсь движняк. На стук не обзиваються, коли постукав ногами, виглянула дівчИна, відправила мене на другий поверх. На 2-му, на вході вивіска "ДАІ", мабуть не встигли зняти. Бігає заклопотаний народ, мабуть вселяються... Бачу відкриті двері, заходжу - і о щастя, нарешті попадаю на чоловіка, котрий говорить щось конкретне. Малює мені схему з явками і паролями - виявляється мені таки на Червону треба, але тепер я туди їду, знаючи в які двері заходити і кого про що питати...
Запиту ніякого не отримували. Записую е-мейл ДСМУ і пишу нового листа в посольство з проханням продублювати запит на вказаний мейл. Записую мобілку чувака, котрий перевіряє пошту.
Четвер, 2 серпня. Цілий день надзвонюю, запиту нема. Нарешті в кінці дня прийшов. Але через 10 хвилин дзвонять і кажуть, що запит є, але адресований не їхній службі, і чи відповідати будуть не знають, треба з начальником говорити... Я дико ржу
П'ятниця, 3 серпня. Цілий день мотаюсь по роботі, в ДСМУ вириваюсь тільки в кінці дня. Їду на Красну, в секретаріат. Запит є, призначено виконавця, кажуть як його звати, але він на Поля. Їду. Все нормально, ждуть паспортистку з Ф1, відсканують і сьогодні ж відправлять. Ну нарешті!!!
Понеділок, 6 серпня. Підтверження прийшло, після обіду видали аусвайс. І навіть з білетами нема проблем.
Середа, 8 серпня. Вернувся!
Якщо хтось осилив стільки буков, робіть висновки.
А ще виникає куча запитань "якби"
- не було грошей на послуги консульства?
- не було можливості повідомити про себе?
- не було де жити?
і т.д. і т.п.
якби я не морочив кожного дня голови добрим людям?
Так отож...