Суму псто
Відкриваю вконтактик і що бачу? Цілу купу репостів чудових філософських висловів у стрічці новин. Читаю і скаженію:
Не проміняйте неповторне
на сто ерзаців у собі!
(Ліна Костенко)
Никогда не переставай улыбаться, даже когда тебе грустно, ведь кто-то может влюбиться в твою улыбку.
«Не соромтеся своїх почуттів і бажань. Іншого життя для них не буде»
«Неможливих речей не буває, є не достатня кількість спроб.»
Любко Дереш
Дурня, господи, яка ж дурня! Ви - ті, хто клацає "поділитись із друзями", - самі вдумуєтесь у зміст цих фраз? Ви хоч намагаєтесь піддати критиці такі слова? Чи ви на автоматі репостите всю цю маячню?
Це все слова! А слова поза контекстом не варті нічого. Стосовно останньої фрази - той, хто робив спроби досягти мети і жорстоко обламався - тільки той знає істинну вартість такого вислову. Але ж він знає і те, що "неможливі речі" існують, не залежно від кількості спроб. Наприклад: стати успішним українським бізнесменом лише законними шляхами.
Нещодавно я мав розмову зі своєю приятелькою, з якою давно не бачились. Розмова була про те, про се, але зупинились ми саме на песимістичності нашого буття і його тенденціях. Давно я не зустрічав таких негативно налаштованих людей, але в той же час і таких схожих на мене самого. У кожному її слові я впізнавав себе, мої власні думки, які я з усіх сил намагався відштовхувати. Виявляється, я тішився надіями на краще, але та розмова поклала цьому край. Жодних надій, жодних "захмарних коммун", тільки холодна реальність, яка не пробачає слабкості. А чи не є слабкістю цитування таких "філософських псевдофілософських висловів"?
Не проміняйте неповторне
на сто ерзаців у собі!
(Ліна Костенко)
Никогда не переставай улыбаться, даже когда тебе грустно, ведь кто-то может влюбиться в твою улыбку.
«Не соромтеся своїх почуттів і бажань. Іншого життя для них не буде»
«Неможливих речей не буває, є не достатня кількість спроб.»
Любко Дереш
Дурня, господи, яка ж дурня! Ви - ті, хто клацає "поділитись із друзями", - самі вдумуєтесь у зміст цих фраз? Ви хоч намагаєтесь піддати критиці такі слова? Чи ви на автоматі репостите всю цю маячню?
Це все слова! А слова поза контекстом не варті нічого. Стосовно останньої фрази - той, хто робив спроби досягти мети і жорстоко обламався - тільки той знає істинну вартість такого вислову. Але ж він знає і те, що "неможливі речі" існують, не залежно від кількості спроб. Наприклад: стати успішним українським бізнесменом лише законними шляхами.
Нещодавно я мав розмову зі своєю приятелькою, з якою давно не бачились. Розмова була про те, про се, але зупинились ми саме на песимістичності нашого буття і його тенденціях. Давно я не зустрічав таких негативно налаштованих людей, але в той же час і таких схожих на мене самого. У кожному її слові я впізнавав себе, мої власні думки, які я з усіх сил намагався відштовхувати. Виявляється, я тішився надіями на краще, але та розмова поклала цьому край. Жодних надій, жодних "захмарних коммун", тільки холодна реальність, яка не пробачає слабкості. А чи не є слабкістю цитування таких "філософських псевдофілософських висловів"?