добова та Сварожа ніч
Закувала зозуля. Не прокувавши й десяток разів її передражнило моторошне сутінкове багатоголосся із навколишніх кущів. Вона знітилася та вмовкла.
Денні згуки мають бути забуті. Теперя вони навіть переслідувані.
В тимчасовій тиші запалилася перша зоренька.
Зозуля стає дедалі невпевненішою. Все гучніше дражнять та сміються з неї нічні птаси. Луна йде понад травою від дерева до дерева.
Блимнуло серед темряви густіючої біле пір`я сича, що на споді крила.
Від дня не лишилось й гадки.