світанок Сварожий

Feb 21, 2009 15:18

    Темрява сповила землю. Заколисала сном, прикрила повіки.
    Ані яснії зорі, ані великий щербатий не виглянуть з-за мовчазних хмар. Лиш їхні мінливі черева проступають крізь ніч.
    Розвиднюється. Ніби з небуття постають навколишні дерева, повільно скидаючи з гілок полуду сну. Лапатий сухоцвіт збира прозорі краплини ранкової роси. Невже не заграють вони в променях світання?
    В густих хмарах з`явився просвіт. Багряне світло бризнуло крізь шпарину.

світ, есеї, шлях, ніч

Previous post Next post
Up