ботанічний сад
Минулого тижня ми з родиною завітали в закриту частину ботанічного саду, що біля Університету. Виявилось, що там є цікавий павільон (а точніше, комплекс павільонів) "Тропіки/Субтропіки", в яких літом і взимку уже впродовж 150 років штучно підтримується відповідний клімат. І все це на широті Києва. Я дізнався, що туди можна замовити екскурсію.
Давайте заглянемо в заповідне місце, де відомі на весь інтернет "ботани" ведуть свої секретні дослідження.
Заходимо у високу скляну споруду, що височіє над ботанічним садом і привертає увагу здалеку. Це павільйон "Субтропіки".
Перша версія "теплиці" на цьому місці була збудована ще 150 років назад і вже кілька разів перебудовувалась. Останній раз в 1987 році. Тоді її висота сягнула 30 метрів, що стало абсолютним рекордом на континенті.
Цікаво, що такі зусилля по регулярному під'йому висоти павільйону робились заради однієї рослини. Це пальма, яку у давні часи посадили в куточку павільйона. Там вона росте і сьогодні. І не лише росте, а ще й квітне щороку (в січні). Це найстаріше дерево ботанічного саду. Воно старіше, навіть за свій павільйон (тому, що маленькій пальмочці було вже калька рочків, коли її привезли в неньку-Україну).
Мені трохи шкода це деревце, бо воно з роду двудомних (от і перший результат невидимої роботи ботаніків - запам'ятав таке слово...), тобто: хлопчик/дівчинка. У нас в оранжереї росте, якщо я не помиляюсь, - хлопчик. І дівчинку, не дивлячись на своє активне цвітіння, він дочекатися шансів не має.
В оранжереї є ще кілька "хлопчиків" інших пород. Проблема розмноження пальм у оранжереях з обмеженною площею полягаю у тому, що деякі пальми квітнуть перший раз у 65 років, а до того ніхто не знає хто це: хлопчик чи дівчинка.
Друге по висоті - хвойне дерево з Австралії "Араукарія Бідвілла". Теж нічогеньке, правда ж ?
Ця Аукарія вже давно пробила б шибки угорі і вийшла б на вулицю, якби її регулярно не підстригали.
З пальмами такий фокус не проходить, бо у них одна-єдина точка росту - кінцівка вгорі. Якщо пальма її втратить, то загине.
Для створення субтропіків потрібна надзвичайно потужна система опалення. Я не додумався зробити окреме фото, але наступне зображення може надати уявлення про її устрій - багатометрові етажерки величезних батарей парового опалення (на задньому плані).
Працює ця система надзвичайно добре. Тому, перше, що мені спало на думку, коли я зайшов в "Субтропіки" - негайно роздягнутися ! Залишився в одній сорочці, але все-одно страждав від "спеки" до самого кінця.
А от і банани.
Хто не знав, банан - це трава. Просто дуже висока. Цій "травинці" трохи більше року.
Поруч - пальма слонова. Стовбур чимось нагадує ногу слона.
Кажуть, цих пальм залишилось в природі дуже мало. Всі пустили "на сік". У таких пальм аборигени зрізають верхівку і стовбур близько двух місяців качає поживний солодкий сік сотнями літрів. Після цього пальма гине.
В оранжереї стоїть тонкий екзотичний запах через цвітіння всіляких рослин. Наприклад, ця пальма закінчує квітнути жовтим цвітом і вже сформувала свої плоди.
Пані Екскурсовод росказує цікаві історії, а я бігаю по всій оранжереї в пошуках гарних ракурсів.
В решті решт, мабуть, для того, щоб я угомонився, мені дозволяють ... піднятися по службовій драбині нагору і зробити кілька кадрів звідти. Пропустити таку нагоду я не можу. Швидко лізу по високій драбині вгору. Нагорі виявляється, що оранжерея опоясана по периметру кількома ярусами металевих переходів.
Перший з них розташований на висоті, приблизно, третього поверху.
Тут добре видно другий, третій яруси і переходи між ними.
Врешті решт, переходимо в наступний павільйон. Короткий перехід з'єднує високу оранжерею Субтропіків зі скляним напівкуполом. Це Тропіки.
Перше, на що я звернув увагу - важкувато дихається. "Це тому, що в Тропіках підтримується 100% вологості повітря", - пояснює екскурсовод. "Уявіть собі як тут літом при 40 градусах в тіні".
Друге, на що звернув увагу - в Тропіках інший запах. Це через те, що тут квітнуть інші рослини.
Нам пропонують відгадати назви різних відомих рослин, які навколо нас.
Це, наприклад, чорний духмяний перець.
А це кориця. В кулінарії використовують тонкий верхній слой кори цього дерева.
Цю рослину я відгадав. Кава !
Наш екскурсовод бере червону стиглу ягідку і легко дістає з неї дві класичні насінинки кави. Віддає їх мені на пам'ять і пропонує посадити вдома.
Я беру мокренькі зернятка, обгорнуті напівпрозорою соковитою м'якоттю, нюхаю їх. Є нотки кави !
Сподіваюся, що моя кава виросте.
Каріота пекуча. Торкатися дерева з такою назвою, думаю, мало кому захочеться.
А це - "ходяче дерево". Бурульки з корінцями, що ростуть на стовбурі вітер одриває і переносить на нове місце. Так воно і розмножується.
Це бамбук. Молодий росте до 40 см за добу. Просто на очах. Зі старого, великого в деяких азійських країнах досі роблять водопроводні труби. Міцні, дешеві, не ржавіють.
А цей "листочок" вдвічі довший за мій зріст. Структура чимось схожа на дерево Гінгво, що росте у відкритій частині ботанічного саду. Просто, наче, з іншої планети.
Екскурсія була надзвичайно цікавою.
Якщо вам захочеться побувати в екзотичному місці і зробити це негайно, кияни можуть зробити це щодня об 11:00, 13:00 та 15:00 в усі дні тижня крім понеділка. Понеділок - санітарний день :)
Вартість екскурсії в тропічний рай для групи 1...15 чоловік фіксована і складає 120 грн. (зараз це $5).
Про всяк випадок, наведу контактний телефон по якому можна зв'язатися з "ботаніками": (044) 234-60-56
Ну, і хто не знає де у нас ботанічний сад - орієнтир М "Університет", вул. Семена Петлюри, 1.
Щасти вам !
P.S. Я дуже радий, що у нас є такий неймовірний ботанічний сад. Взимку прийду іще раз зазирнути в Тропіки.
P.P.S. В ботсаду є ще один цікавий павільйон екзотичних "водних рослин". Я там ще не був. Лише чув, що він є. Кажуть, там немає регулярних екскурсій, але можна домовитися і її проведуть. Роблять це у вечірній час.
P.P.P.S. Через тиждень-другий у відкритій частині ботанічного саду будуть квітнути Магнолїї. Це безкоштовна естетична і аромо терапія. Можу маякнути коли це станеться.
Давайте заглянемо в заповідне місце, де відомі на весь інтернет "ботани" ведуть свої секретні дослідження.
Заходимо у високу скляну споруду, що височіє над ботанічним садом і привертає увагу здалеку. Це павільйон "Субтропіки".
Перша версія "теплиці" на цьому місці була збудована ще 150 років назад і вже кілька разів перебудовувалась. Останній раз в 1987 році. Тоді її висота сягнула 30 метрів, що стало абсолютним рекордом на континенті.
Цікаво, що такі зусилля по регулярному під'йому висоти павільйону робились заради однієї рослини. Це пальма, яку у давні часи посадили в куточку павільйона. Там вона росте і сьогодні. І не лише росте, а ще й квітне щороку (в січні). Це найстаріше дерево ботанічного саду. Воно старіше, навіть за свій павільйон (тому, що маленькій пальмочці було вже калька рочків, коли її привезли в неньку-Україну).
Мені трохи шкода це деревце, бо воно з роду двудомних (от і перший результат невидимої роботи ботаніків - запам'ятав таке слово...), тобто: хлопчик/дівчинка. У нас в оранжереї росте, якщо я не помиляюсь, - хлопчик. І дівчинку, не дивлячись на своє активне цвітіння, він дочекатися шансів не має.
В оранжереї є ще кілька "хлопчиків" інших пород. Проблема розмноження пальм у оранжереях з обмеженною площею полягаю у тому, що деякі пальми квітнуть перший раз у 65 років, а до того ніхто не знає хто це: хлопчик чи дівчинка.
Друге по висоті - хвойне дерево з Австралії "Араукарія Бідвілла". Теж нічогеньке, правда ж ?
Ця Аукарія вже давно пробила б шибки угорі і вийшла б на вулицю, якби її регулярно не підстригали.
З пальмами такий фокус не проходить, бо у них одна-єдина точка росту - кінцівка вгорі. Якщо пальма її втратить, то загине.
Для створення субтропіків потрібна надзвичайно потужна система опалення. Я не додумався зробити окреме фото, але наступне зображення може надати уявлення про її устрій - багатометрові етажерки величезних батарей парового опалення (на задньому плані).
Працює ця система надзвичайно добре. Тому, перше, що мені спало на думку, коли я зайшов в "Субтропіки" - негайно роздягнутися ! Залишився в одній сорочці, але все-одно страждав від "спеки" до самого кінця.
А от і банани.
Хто не знав, банан - це трава. Просто дуже висока. Цій "травинці" трохи більше року.
Поруч - пальма слонова. Стовбур чимось нагадує ногу слона.
Кажуть, цих пальм залишилось в природі дуже мало. Всі пустили "на сік". У таких пальм аборигени зрізають верхівку і стовбур близько двух місяців качає поживний солодкий сік сотнями літрів. Після цього пальма гине.
В оранжереї стоїть тонкий екзотичний запах через цвітіння всіляких рослин. Наприклад, ця пальма закінчує квітнути жовтим цвітом і вже сформувала свої плоди.
Пані Екскурсовод росказує цікаві історії, а я бігаю по всій оранжереї в пошуках гарних ракурсів.
В решті решт, мабуть, для того, щоб я угомонився, мені дозволяють ... піднятися по службовій драбині нагору і зробити кілька кадрів звідти. Пропустити таку нагоду я не можу. Швидко лізу по високій драбині вгору. Нагорі виявляється, що оранжерея опоясана по периметру кількома ярусами металевих переходів.
Перший з них розташований на висоті, приблизно, третього поверху.
Тут добре видно другий, третій яруси і переходи між ними.
Врешті решт, переходимо в наступний павільйон. Короткий перехід з'єднує високу оранжерею Субтропіків зі скляним напівкуполом. Це Тропіки.
Перше, на що я звернув увагу - важкувато дихається. "Це тому, що в Тропіках підтримується 100% вологості повітря", - пояснює екскурсовод. "Уявіть собі як тут літом при 40 градусах в тіні".
Друге, на що звернув увагу - в Тропіках інший запах. Це через те, що тут квітнуть інші рослини.
Нам пропонують відгадати назви різних відомих рослин, які навколо нас.
Це, наприклад, чорний духмяний перець.
А це кориця. В кулінарії використовують тонкий верхній слой кори цього дерева.
Цю рослину я відгадав. Кава !
Наш екскурсовод бере червону стиглу ягідку і легко дістає з неї дві класичні насінинки кави. Віддає їх мені на пам'ять і пропонує посадити вдома.
Я беру мокренькі зернятка, обгорнуті напівпрозорою соковитою м'якоттю, нюхаю їх. Є нотки кави !
Сподіваюся, що моя кава виросте.
Каріота пекуча. Торкатися дерева з такою назвою, думаю, мало кому захочеться.
А це - "ходяче дерево". Бурульки з корінцями, що ростуть на стовбурі вітер одриває і переносить на нове місце. Так воно і розмножується.
Це бамбук. Молодий росте до 40 см за добу. Просто на очах. Зі старого, великого в деяких азійських країнах досі роблять водопроводні труби. Міцні, дешеві, не ржавіють.
А цей "листочок" вдвічі довший за мій зріст. Структура чимось схожа на дерево Гінгво, що росте у відкритій частині ботанічного саду. Просто, наче, з іншої планети.
Екскурсія була надзвичайно цікавою.
Якщо вам захочеться побувати в екзотичному місці і зробити це негайно, кияни можуть зробити це щодня об 11:00, 13:00 та 15:00 в усі дні тижня крім понеділка. Понеділок - санітарний день :)
Вартість екскурсії в тропічний рай для групи 1...15 чоловік фіксована і складає 120 грн. (зараз це $5).
Про всяк випадок, наведу контактний телефон по якому можна зв'язатися з "ботаніками": (044) 234-60-56
Ну, і хто не знає де у нас ботанічний сад - орієнтир М "Університет", вул. Семена Петлюри, 1.
Щасти вам !
P.S. Я дуже радий, що у нас є такий неймовірний ботанічний сад. Взимку прийду іще раз зазирнути в Тропіки.
P.P.S. В ботсаду є ще один цікавий павільйон екзотичних "водних рослин". Я там ще не був. Лише чув, що він є. Кажуть, там немає регулярних екскурсій, але можна домовитися і її проведуть. Роблять це у вечірній час.
P.P.P.S. Через тиждень-другий у відкритій частині ботанічного саду будуть квітнути Магнолїї. Це безкоштовна естетична і аромо терапія. Можу маякнути коли це станеться.