Гравітація. Кіновакуум
Під час важливої місії космічний човен зазнає аварії. Причина тому - уламки збитого російського супутника. Ушкодження, яких зазнає корабель, не дозволяють продовжити політ (себто й вернутися на Землю). Серед вцілілих членів екіпажу - доктор Раян Стоун (спеціалістка з медичного інжинірингу, проте новачок в космосі) і ветеран космонавтики Метт Ковальські. Лишившись удвох в цьому безкрайому просторі, їм доводиться сподіватися лише на власні сили.
Така, здавалося б, цікава фабула, а на додачу ще й епатажна заява Кемерона про “найкращий фільм про космос в історії кіно” обіцяють нове слово в кінематографі, ну, як мінімум, щось дійсно неймовірне і захоплююче. Але на жаль… Однак, про все по порядку.
Відверто кажучи, перша третина фільму дійсно вражає: неймовірно довгі плани, іллюзія перебування поруч з космонавтами (завдяки чудовим спецефектам і карколомним “піруетам” камери - знаючи як знімався фільм, важко сказати чия це заслуга: чи оператора, чи режисера, чи майстрів з комп’ютерної графіки) - як то кажуть, повний ефект присутності, ба навіть в ролі головної героїні доведеться побувати.
Однак після вищезгаданої зав’язки, події набувають рис якогось мексиканського серіалу на гроші американських продюсерів: ось пролітає мертвий космонавт - яке лихо! - подумає глядач, але ні, треба показати на рукаві скафандру фотографія сім’ї - ось тепер можна витягувати носовички; або всілякі сентименти і банальності про те, що треба рухатися вперед, не здаватися, спогади про покійну доньку, які змушують героїню з останніх сил боротися - без пафосу теж не обійшлося. Друга половина фільму нагадала “Кращу пропозицію” Торнаторе (попри абсолютну несхожість стрічок), де з кожним сюжетним поворотом режисер намагається якось реабілітуватися чи зацікавити глядача, але фільм від того грузне в ще більших банальностях і художній вульгарщині.
Але, в будь-якому разі, кіно претендує на знаковість. В технічному плані, звісно. Все інше - вакуум.
6/10
PS. Найближчим часом мої нові рецензії і замітки на тему кіно будуть розміщуватися в спільному кіноблогові кількох цікавих авторів (мої опуси паралельно дублюватимуться тут). Про кіноблог повідомлю додатково - всьому свій час, як то кажуть.