Союз із Сирією
Якщо Володимирові Путіну вдасться переконати Віктора Януковича й Україна покрокує до Митного союзу, вона може зустрітися в цьому об'єднанні аж ніяк не тільки з Росією чи Білоруссю, але ще й зі Сирією. І це вже не жарти. Віце-прем'єр уряду в Дамаску Кадрі Джеміль під час візиту до Москви зробив офіційну заяву про готовність Сирії приєднатися до пострадянського інтеграційного симулякру. Джеміль зазначив, що Дамаск веде переговори про приєднання до МС не тільки з Москвою, але й із Мінськом і Астаною. Дійсно, зовсім недавно сирійський міністр економіки і зовнішньої торгівлі Мухаммад Зафер Мхаббак обговорив із послом Білорусі в Дамаску Олегом Єрмоловичем інтеграційні перспективи Сирії.
Усе це, звичайно, було б смішно, якби не було так трагічно. Уряд країни, фактично знищеної громадянською війною, травлячий своїх співгромадян хімічною зброєю і не контролюючий власну територію настільки, що навіть бої на околицях самого Дамаска стали вже буденністю, хоче інтегруватися з країнами Митного союзу. А чому б і ні, власне? Що перешкодить? Чому Вірменія, яка фактично не має спільних митних кордонів з країнами МС, може заявити про своє бажання приєднатися до союзу, а Сирія - ні? Що зміниться наступного дня в економічних відносинах Росії та Сирії, Білорусі та Сирії, Казахстану та Сирії? Та зовсім нічого.
Башар Асад це чудово розуміє. Заяви його чиновників про приєднання до МС переслідують просту мету - змусити Росію якомога глибше загрузнути в сирійському конфлікті на стороні фактично приреченого режиму. Нічого нового в цьому немає. Коли режим Мілошевича вів схожу братовбивчу війну в колишній Югославії, військовий злочинець і за сумісництвом віце-прем'єр тодішнього уряду в Белграді Воїслав Шешель заявляв про готовність його країни приєднатися до союзної держави Росії та Білорусі - пам'ятаєте про такий симулякр?
Союзна держава формально існує донині. Шешель - у в'язниці в Гаазі. Сербія починає переговори про приєднання до Європейського Союзу. Думаю, приблизно така сама доля чекає і сирійську ініціативу. Рано чи пізно чиновників, які виступають із пропозиціями приєднатися до Митного союзу, ми побачимо перед судом місцевого або міжнародного трибуналу, а Сирія шукатиме своє місце в сучасному світі, з якого вона випала за десятиліття диктатури сімейки Асадів.
Прикро інше - що те, що є відвертою пропагандою, створюється для пропаганди і використовується як пропаганда різними пройдисвітами від Москви і Мінська до Києва та Дамаска, може дійсно визначати долі мільйонів людей, а в сирійському випадку - ще й стати причиною нових смертей і нещасть для тих, хто хоче не віртуального Митного союзу з Путіним, а людського життя.
Союз із Сирією
Усе це, звичайно, було б смішно, якби не було так трагічно. Уряд країни, фактично знищеної громадянською війною, травлячий своїх співгромадян хімічною зброєю і не контролюючий власну територію настільки, що навіть бої на околицях самого Дамаска стали вже буденністю, хоче інтегруватися з країнами Митного союзу. А чому б і ні, власне? Що перешкодить? Чому Вірменія, яка фактично не має спільних митних кордонів з країнами МС, може заявити про своє бажання приєднатися до союзу, а Сирія - ні? Що зміниться наступного дня в економічних відносинах Росії та Сирії, Білорусі та Сирії, Казахстану та Сирії? Та зовсім нічого.
Башар Асад це чудово розуміє. Заяви його чиновників про приєднання до МС переслідують просту мету - змусити Росію якомога глибше загрузнути в сирійському конфлікті на стороні фактично приреченого режиму. Нічого нового в цьому немає. Коли режим Мілошевича вів схожу братовбивчу війну в колишній Югославії, військовий злочинець і за сумісництвом віце-прем'єр тодішнього уряду в Белграді Воїслав Шешель заявляв про готовність його країни приєднатися до союзної держави Росії та Білорусі - пам'ятаєте про такий симулякр?
Союзна держава формально існує донині. Шешель - у в'язниці в Гаазі. Сербія починає переговори про приєднання до Європейського Союзу. Думаю, приблизно така сама доля чекає і сирійську ініціативу. Рано чи пізно чиновників, які виступають із пропозиціями приєднатися до Митного союзу, ми побачимо перед судом місцевого або міжнародного трибуналу, а Сирія шукатиме своє місце в сучасному світі, з якого вона випала за десятиліття диктатури сімейки Асадів.
Прикро інше - що те, що є відвертою пропагандою, створюється для пропаганди і використовується як пропаганда різними пройдисвітами від Москви і Мінська до Києва та Дамаска, може дійсно визначати долі мільйонів людей, а в сирійському випадку - ще й стати причиною нових смертей і нещасть для тих, хто хоче не віртуального Митного союзу з Путіним, а людського життя.
Союз із Сирією