"повинні вдавати, ніби це дуже важливо, коли ставиш на аркуш паперу кому або двокрапку"
Не знаю, як там із комами і двокрапками, але поставити крапку на тому, що вичавлювала з себе вже мало не два місяці маленькими абзацо-дозами, гидуючи зрештою тим, що бачила в результаті - це таки добіса важливо. Принаймні, зловити синтаксично-пунктуаційну хвилю й відчувати її під ногами більше ніж дві хвилини поспіль - ці відчуття збільшують ймовірність того, що абсурд і його театр переможуть,і що колись я перестану писати про неї
.