Поки я готую вечерю, Леся читає Котів-Вояк.
Інколи я прохаю її почитати мені вголос. Слухаю неуважно, бо це важко комбінувати з процесом готування; втім звук її голосу чути приємно - він утворює домашню затишну атмосферу. Питаю, як швидко вона читає книгу, і чи повертається до попередніх глав - відповідає, що кожного разу починає читати з випадкового місця, не орієнтуючись на початок глави чи якоїсь сцени. Чи є улюблені герої чи епізоди - ні, цікаве усе: