Нетеча
У суботу ми з Леською влаштовуємо довгу прогулянку увздовж річки Харків.
Біля впадіння в неї Нетечі помічаємо цікаву обставину: завдяки великій кількості снігу цієї зими, рівень води помітно піднявся. Весняна повінь винесла бруд із дна річки, вода чиста. Та ще й відбиває колір неба, надаючи цьому звичному пейзажу дещо романтичного відтінку. Цікаво, чи протримається таке сполучення обставин до того часу, коли береги вкриє трава, а дерева - листя? Обов'язково прийдемо сюди у квітні:
Погляд на протилежний бік річки Харків, церква Петра і Павла (1871-1875).
Типовий березневий пейзаж: під ніжним сонцем гілки оживають, бруньки починають товстішати:
Біля впадіння в неї Нетечі помічаємо цікаву обставину: завдяки великій кількості снігу цієї зими, рівень води помітно піднявся. Весняна повінь винесла бруд із дна річки, вода чиста. Та ще й відбиває колір неба, надаючи цьому звичному пейзажу дещо романтичного відтінку. Цікаво, чи протримається таке сполучення обставин до того часу, коли береги вкриє трава, а дерева - листя? Обов'язково прийдемо сюди у квітні:
Погляд на протилежний бік річки Харків, церква Петра і Павла (1871-1875).
Типовий березневий пейзаж: під ніжним сонцем гілки оживають, бруньки починають товстішати: