Зимова казка Знесіння
Отже в останні вихідні листопада випав сніг.
Поки я ходив на ранкову каву, оцінив стан поверхні грунту - занадто тепло, шар снігу тонкий, тротуари та дороги чисті, сталеві шипи на колесах не потрібні. Вже о дванадцятій викотив велосипеда, та поїхав на Знесіня. Але цього разу я хочу заїхати з півдня, та дослідити облаштований прогулянковий маршрут, що знайшов останнього разу. За костелом Святого Войцеха я звертаю на стежку, відгороджену міцними поручнями:
Сніг пухнастий, колесо прорізує його шар накрізь, під ним сухе листя. Колеса не проковзують, тримають міцно; їхати приємно.
Навкруги казкові пейзажі:
Заїжджаю на нижній оглядовий майданчик. Церква Воскресіння Господнього на фоні засніженого міста:
Досить багато прогулюючихся, які зранку вже протоптали стежки.
Здалеку чутно дзвінкий веселий дитячий гамір - на гірці діти катаються на санчатах, дорослі сміються. Зустрічаю й велосипедистів, що діловито та натхненно катять якусь дистанцію; машу їм рукою:
Заїжджаю в вузькі відгалудження, що закінчуються стрімкими схилами, або сніжними незайманими галявинами. Потрібно досхочу накататись, та помилуватись сніговими пейзажами - все це скоро зникне під наступом теплого повітря.
В кінці кінців виїжджаю на кайзервальдівську алею, та прямую вниз, до центру міста:
Поки я ходив на ранкову каву, оцінив стан поверхні грунту - занадто тепло, шар снігу тонкий, тротуари та дороги чисті, сталеві шипи на колесах не потрібні. Вже о дванадцятій викотив велосипеда, та поїхав на Знесіня. Але цього разу я хочу заїхати з півдня, та дослідити облаштований прогулянковий маршрут, що знайшов останнього разу. За костелом Святого Войцеха я звертаю на стежку, відгороджену міцними поручнями:
Сніг пухнастий, колесо прорізує його шар накрізь, під ним сухе листя. Колеса не проковзують, тримають міцно; їхати приємно.
Навкруги казкові пейзажі:
Заїжджаю на нижній оглядовий майданчик. Церква Воскресіння Господнього на фоні засніженого міста:
Досить багато прогулюючихся, які зранку вже протоптали стежки.
Здалеку чутно дзвінкий веселий дитячий гамір - на гірці діти катаються на санчатах, дорослі сміються. Зустрічаю й велосипедистів, що діловито та натхненно катять якусь дистанцію; машу їм рукою:
Заїжджаю в вузькі відгалудження, що закінчуються стрімкими схилами, або сніжними незайманими галявинами. Потрібно досхочу накататись, та помилуватись сніговими пейзажами - все це скоро зникне під наступом теплого повітря.
В кінці кінців виїжджаю на кайзервальдівську алею, та прямую вниз, до центру міста: