тягучі субстанції
Отак блукаючи мокрим асфальтом, ледво ворухаючи капцями , маємо час розглянути життя під ними. Але що це під ногами моїми, що це, мамо, що це?!! Пережитки нещадного ремонту, тотального фарбування стін на біло? Плями від емульсійки? Сліди приземлення літаючих апаратів космічних рейнджерів?..
Подорожування поглядом по тротуарах наштовхує на думку, що почесне друге місце після кульочків по засмічуванні нашого міста належить жуйкам.Орбітам, ріглісам,спіртмінтам, дабломінтам, джусіфрутам... Мабуть, немалий вплив на психіку пересічного львів"янина має рекляма, і він за всяку ціну намагається дбати про свіжість та якісь свого подиху, не беручи до уваги, що тим самим нівелює свіжість і якість таких-от нічних прогулянок. Але, як і у випадку з кульочками, на цю проблему можна глянути з іншого ракурсу та й знайти сякий-такий позитив. Якби творці Алеї жуйок на Краківській додумалися підписувати свою ваянину, з"явився б ще один спосіб урізноманітнити екскурсійний маршрут містом. " ...Колись далекого минулого літа йшов пацанчег, парило нещадне сонце його в кепку, та й надумав він зі злостівиплюнуть жуйку та й добренно приліпить її гумовою підошвою абібаса до бруківки: "Ану ж бо проросте"....Отак-от нині ми маємо з вами змогу любуватися роботою невідомого Пацанчега та цілої купи його послідовників"....від слова "послід",мабуть...
Подорожування поглядом по тротуарах наштовхує на думку, що почесне друге місце після кульочків по засмічуванні нашого міста належить жуйкам.Орбітам, ріглісам,спіртмінтам, дабломінтам, джусіфрутам... Мабуть, немалий вплив на психіку пересічного львів"янина має рекляма, і він за всяку ціну намагається дбати про свіжість та якісь свого подиху, не беручи до уваги, що тим самим нівелює свіжість і якість таких-от нічних прогулянок. Але, як і у випадку з кульочками, на цю проблему можна глянути з іншого ракурсу та й знайти сякий-такий позитив. Якби творці Алеї жуйок на Краківській додумалися підписувати свою ваянину, з"явився б ще один спосіб урізноманітнити екскурсійний маршрут містом. " ...Колись далекого минулого літа йшов пацанчег, парило нещадне сонце його в кепку, та й надумав він зі злостівиплюнуть жуйку та й добренно приліпить її гумовою підошвою абібаса до бруківки: "Ану ж бо проросте"....Отак-от нині ми маємо з вами змогу любуватися роботою невідомого Пацанчега та цілої купи його послідовників"....від слова "послід",мабуть...