Друга країна Балтії: Лієпая, депресивна латвійська глибинка та найширший водоспад у Європі: vladbespalov

vladbespalov

Друга країна Балтії: Лієпая, депресивна латвійська глибинка та найширший водоспад у Європі

Nov 13, 2013 11:48

Ранок у курортному містечку Паланга був чудовим. День почався з походу до супермаркету, де окрім сніданку з кефіру, булочки та яблука була придбана місцева газета. З неї я дізнався, що у порту Клайпеди цигани продають контрабандні цигарки, за галас сусідів треба штрафувати (і дійсно, як розказували друзі, штрафують - на 100 євро), а Коморовський вимагає польське написання імен литовських поляків.

1.

Далі була прогулянка вже ранішньою Палангою.

2-3.

Можливо, майбутні гравці збірної Литви з футболу

4.

Народ за радянською звичкою фоткається з удавом

5.

Ціни у кафе. Аби перевести у гривні помножуємо на 3,1. Додам, що ALUS - то пиво.

6.

Побродивши ще з кілька хвилин, я забрав речі, подякував приємній хазяйці та пішов стопити машину вже до іншої балтійської країни - Латвії. Мене та її столицю - Ригу, розділяли 300 кілометрів доріг.

Довго чекати не довелося - за пару десятків хвилин машина з німецькими номерами уносила мене та двох пасажирів - молодят на північ.

Водій Герхард з дружиною були у своєрідному медовому місці. Німець деякий час працював у тутешній церкві і тому знав цікаві місця навколо. Мені неабияк пощастило, адже парочка теж їхала прямо у Ригу, а перед тим хотіла теж краще пізнати ту частину Європи.
Завдяки ним я побачив литовські бази відпочинку, які майже аж ніяк не відрізнялися від наших, навіть назвами. А ні, все ж таки різниця є - це чистота та приємний персонал.

7-9.

Якщо не уточнювати, то можна подумати, що це Седове чи Урзуф Донецької області, але насправді то Балтика.

10.

Народ масово збирав на березі янтар.

11.

Автентично...

12.

За 10 хвилин ми в’їхали до Латвії, яка зустріла нас не дуже добрими (у порівняння зі своїми південними сусідами) дорогами.

13-14.

Але це того було варто, адже ми прибули до Ніци, правда, не французької

15.

У містечку був навіть власний туристичний центр, де працює ось така приємна дівчина

16.

Герхард з дружиною у Ніці навістили свою знайому, яка жила у звичайній панельці.

17.

До квартири запросили і мене. Перші побачені мною собаки та коти - латиші :-)

18-19.

Німці у той час роздивлялися хенд-мейд роботи своєї знайомої

20.

О 15-й годині ми дісталися містечка Лієпая

21.

Німці вирішили трохи побути у місті - вони пішли у кафе, а я - на швидку екскурсію Лієпаєю. Але ж ні, перед цим я зайшов у банк, де за 30 євро мені дали трошки більше 20 (!) латвійських латів. Напевно, то найдорожча валюта у світі. Якщо у Литві монети називали центами, то тут - сантимами. Уявляєте, навіть 1 сантим це вже щось, адже це наших 14 (тоді), а зараз 15 копійок.
Придивіться - орнаменти на купюрі подібні до українських чи білоруських, а хати нагадують Прикарпаття.

22.

Центр містечка

23-25.

Народ цілими сім’ями пересувається на велосипедах

26.

Не дивлячись на те, що у місті лише 85 тисяч мешканців, тут є трамвай. До речі, у Литві такого виду транспорту вже нема.

27.

Після Лієпаї ми взяли курс на схід. Траса була вже цілком європейська

28.

Незабаром ми звернули до маленького містечка - латвійської глибинки. Враження дуже депресивне. Загалом з 2,6 мільйона мешканців Латвії зараз у країні проживає 1,9 мільйони - решта, переважно молодь, виїхала на заробітки чи навчання до Європи. Більш того, близько мільйона народу живе у Ризі.

29-31.

Назву наступного населеного пункту я запам’ятав - Кульдіга.

32.

Лютеранська церква. Лютеранство - найбільш розповсюджена гілка християнської релігії у країні. Дається взнаки вплив Північних країн та Німеччини.

33.

Депресія була і тут. Одначе на вулицях я не помітив п’яниць.

34.

Пес так старається :-)

35.

Головна цікавинка містечка - ось цей найширший у Європі водоспад

36.

Природа, пікнік, річка - затишно!

37.

Далі наш маршрут завів нас до містечка Сабіле. Тутешній виноградник на Вінній горі занесений до Книги рекордів Гіннесу, як найпівнічніший у світі

38.

Нарешті, за 8 годин подорожей західною Латвією ми дісталися до Риги

39.

Німці довезли мене до залізничного вокзалу, де на мене вже чекав мій друг Артурс, з яким ми разом навчалися у Чехії.
Незабаром до нас приєдналася дівчина Артурса - Еліта. Ми всі разом трошки прогулялися Ригою. Столиця Латвії контрастувала з глибинкою та невеличкими містами: шикарні авто, фешенебельні магазини. Звичайно, не так як, в Україні, проте різниця помітна!
Повечеряв я у місцевій «Пузатій Хаті» (інтер’єр та система обслуговування подібна) яка зветься Lido.

Моя перша латиська їжа коштувала мені всього 3,5 лати, що на гривні - півсотні.

40.

Після я відправилися до Артурса, який жив з батьками та братом. У кіоску перед цим купив картку на 5 поїздок за 2,5 лати. Виходило, що одна поїздка коштувала 50 сантимів (7 гривен), якщо ж купуєш квиток у водія, то вже 70 сантимів (10 гривен).
По приїзду на квартиру я майже одразу ліг спати, бо завтра був автостоп до Естонії, а Артурсу треба було працювати.

Мій маршрут того дня на мапі

Латвія, Литва, подорожі, На задвірках Євросоюзу