Травнева подорож. Зупинка №1: на даху торгового центру, охоронець «Запрещено!» та занурення у Дніпро

May 05, 2012 12:09



By vladyslavko at 2012-05-06

Починаю серію розповідей про травневі подорожі 2012 року. На свята мене запросив добрий знайомий Сергій з Кривого Рогу. Оскільки квитків до Криму, куди я планував махнути раніше, вже не було, вибір випав саме на це місто.

Щоб урізноманітнити програму вирішив з другом Іваном поїхати по кільцю і захопити якомога більше місць. Маршрут нашої подорожі склався таким: Донецьк - Дніпро - Кривий Ріг - Кіровоград - Олександрія - Донецьк.

Люблю я кільцеві поїздки: повертаєшся додому, але вже іншою дорогою!



By vladyslavko at 2012-05-06

Стартанули ми у неділю, 29 квітня. На донецькому вокзалі без проблем взяли квитки за 20 гривен (автобус - сотка) на швидкісну електричку до Дніпропетровська (у дорозі 3 години, в той час як маршруткою їхати мінімум 4).

1-2.



By vladyslavko at 2012-05-06



By vladyslavko at 2012-05-06

У дорозі слухали аудіо-книги, читали та просто насолоджувалися краєвидами із вікна. Із 25-хвилинним запізненням прибули до Дніпра.

Скупившись у АТБ на Привокзальній площі пішли на маршрутку. Додам, що дуже зручно, коли прямо на вокзалі є супермаркети - без проблем можна затаритися у дорогу.

Вже після кількох хвилин перебування у місті Ваня здивовано заявив: «Уже второй раз тут слышу рідну мову». Так, за моїми спостереженнями (у Дніпрі був вже з 10 разів) тутешній вокзал - острівець української мови міста.

На автобус довго чекати не довелося - стрибнули у жовтий «Спрінтер» і поїхали через центр на Лівий берег, де на зупинці нас повинен був зустріти кауч-серфер Артем. Передавши за проїзд 3 гривні (а у сусідньому місті всі мікроавтобуси за таку ціну) ми зайняли свої місця.

Згодом маршрутку почало трусити.
- Це центральна вулиця - проспект Карла Маркса, - пояснив я Іванові.

Справа у тому, що майже вся магістраль вимощена бруківкою.

У нічному автобусі (а було вже десь 22:30) сумувати не довелося. Поперед нас сиділи двоє хлопців, один із них сьорбав пиво. Автобус потрошку набивався. В один з моментів на весь салон з його телефону пролунало: «Тебе пришло СМС». Після цього він почав брутально розмовляти з мобільним.

- А ху..!
- Может там есть что-то интересное! - почувся звук із трубки.
- Да ничего интересного там нет! - відповів він мобільному.

Автобус набивався все більше і більше.

- Пройдите чуть дальше в салон, - просив водій.
- Не дышите! - прикольнувся хтось із пасажирів.

Раптово автобус підстрибнув і здалося, що у нього відпало колесо.

- Вот, кто-то задышал! - прокоментував молодий хлопець.

На обличчях людей з’явилися посмішки.

Але все було добре. Наш автобус тим часом приїхав на потрібну зупинку.

- Пожалуйста, улица Березинская, кто там спрашивал? - промовив водій.

Відзначу, що дніпровські водії куди ввічливіші за донецьких. З наших слово «Пожалуйста» чи привітання у відповідь не витягнеш. Більш того, декотрі із них навіть українською говорять!

Повернемося до розповіді. На зупинці на нас вже чекав кауч-серфер Артем. З ним я познайомився 2 роки тому - тоді він із дівчиною приїжджав до Донецька на концерт «Океану Ельзи», а потім відвідав їх у жовтні 2011 року.

За 15 хвилин пішки ми вже були у типовій квартирі типового спального району Клочко-6. Жартома ми його називали «Кличко».

Попивши чай ми о 00:30 лягли спати.

Зранку вирішили щільно поїсти - мюслі, творіг, кефір. Я попросив Івана зробити салат (капуста із огірками).
Весь час з нами був песик Артема на ім’я Шок.

3.


By vladyslavko at 2012-05-06


Наш кауч-серфер теж багато подорожує.

4.


By vladyslavko at 2012-05-06

І дає інтерв’ю

image Click to view



Настав час розходитися. Артем люб’язно провів нас до зупинки, де ми сіли на автобус і направилися до центру. Місто я вже бачив, а от Іванові було цікаво, адже до цього Дніпро він оглядав лише краєм ока.

Першим пунктом нашої екскурсії став торговельний центр «Сіті-Мост». Тут ми після блукань через якийсь потаємний вхід піднялися на дах.

5-7.


By vladyslavko at 2012-05-06



By vladyslavko at 2012-05-06



By vladyslavko at 2012-05-06

Далі на ліфті спустилися до зали найбільшого ТРЦ міста.

8.


By vladyslavko at 2012-05-06

Походивши трошки всередині, вийшли на проспект Маркса і дійшли до центральної площі, яка носить ім’я самі знаєте кого…

9.


By vladyslavko at 2012-05-06

Крокуємо далі. Кілька років тому у центрі міста були встановлені паркомати, чи працювали вони взагалі і чи платили водії гроші для мене питання лишилося відкритим.

10.


By vladyslavko at 2012-05-06

Хтось познущався над дядькою.

11.


By vladyslavko at 2012-05-06

Торговельний центр «Босфор» - по-європейськи облаштована площа.

12.


By vladyslavko at 2012-05-06

Годинник з часів СРСР на одній із будівель. Зверніть увагу, що Київ і Москва тоді ще були у одному часовому поясі.

13.


By vladyslavko at 2012-05-06

Місто посилено патрулювали після 4 вибухів. Міліції було стільки, що я відчув себе у Росії.

14.


By vladyslavko at 2012-05-06

З Карла Маркса ми звернули на вулицю Дзержинського, де натрапили на ось що.

15.


By vladyslavko at 2012-05-06

На календарі 30 квітня, а вже пух який!

16.


By vladyslavko at 2012-05-06

Вирішили пофоткатися на фоні відомих башт житлового комплексу. Біля головного входу із своєї будки вискочив як ошпарений охоронець та загорланив: «Запрещено!».

- На каком основании? - поцікавився я.
- Запрещено! - розгублено промовив він.
- А кто Вы - представтесь? - спитав його.
- Запрещено! У вас есть разрещение? Вон (показує на якусь будівлю) - сходите туда в офис и получите разрешение! - відповів він.

Тут в мене вже почали бурлити емоції і я сказав: «Дебилизм, что запрещают фоткать».

Звичано, до жодного офісу ми йти і не збиралися, бо по закону та Конституції маємо право безперешкодно фотографувати з вулиці.

Відійшовши метрів із 15 ми продовжили зйомки. Ось одна з таких «заборонених фот».

17.


By vladyslavko at 2012-05-06

Ми продовжили наш маршрут через парк Шевченка. Спустившись я з Іваном опинився на оглядовому майданчику. Звідси добре було видно лівий берег та Набережну.

18-19.


By vladyslavko at 2012-05-06



By vladyslavko at 2012-05-06

За 20 хвилин ми дісталися до Монастирського острову. Мені це місце особливо подобається. На тутешньому пляжі затишно, спокійно і добрі види.

Стовпчики термометрів дотягували вже до 30-ти градусів - самий час відкривати плавальний сезон 2012 року. Водичка нас збадьорила - видно по реакції на відео.

image Click to view



20.


By vladyslavko at 2012-05-06

Висохнувши, ми направилися до траси на Кривий Ріг - стопити машини.
Із вікна трамваю помітили зупинку, де у четвер пролунав вибух із урни.

21.


By vladyslavko at 2012-05-06

Пару цікавих знімків.

22-23.


By vladyslavko at 2012-05-06



By vladyslavko at 2012-05-06

На маршрутці ми доїхали до потрібного нам місця.

- А де тут краще зупиняти машини - їдемо автостопом до Кривого Рогу, - спитав я у мужика, що вийшов на тій самій зупинці, як і ми.
- Идите за мной под мост - я вам покажу, - пояснив він.

24.


By vladyslavko at 2012-05-06

Я ж тим часом помітив конструкцію із написом міста - вирішив сфотографуватися.

25.


By vladyslavko at 2012-05-06

Ми наздогнали мужика і він показав нам місце (напроти військової частини) для стопу і побажав удачі.
Я, зробивши знак «клас» почав стопити машини.

Репортаж із фото і відео як ми на 5 попутках їхали до Кривого Рогу я опублікую згодом.

До зустрічей!

Дніпропетровськ, подорожі, кауч-серфінґ

Previous post Next post
Up