Як «пролетіти» на поїзді зі швидкістю 300 кілометрів з Риму до Венеції за 10€
Італія, м’яко кажучи, не є дружньою країною для українського бекпекера з огляду цін. Тут вони явно вищі за грецькі чи навіть іспанські.
Втім, хто має інформацію - може мандрувати і з невеликим бюджетом.
Головний аспект - завчасна купівля квитків. Найзручніший та найкомфортніший спосіб пересуватися по країні-чоботу - поїзд.
Фото: poshepky.com
Звичайно, є ще всім відомі автобуси FlixBus, але ціна на них (за умови купівлі квитків на перед) не сильно нижча, а от час у дорозі - більший та і часто прибувають вони на автостанції за межами центру (звертайте на це увагу!), у той час як головні залізничні вокзали лежать у старому місті (Venezia Santa Lucia чи Firenze Santa Maria Novella).
Найбільшу цікавість представляють міста на північ від Риму (і сама італійська столиця, звісно). Зараз у країні два основних залізничних перевізники - приватний Italotreno а державний TrenItalia.
Компанії постійно влаштовують «цінові битви між собою» та проводять різноманітні акції.
Купуємо квитки на португальські «Інтерсіті» у 2,5 рази дешевше або між Порто та Лісабоном за 9,5€
Але найбільш «смачною» з їхніх пропозицій є звичайна завчасна покупка (часто за 2-4 місяця). У такому разі ціни на квитки будуть мінімальними (тариф The Super Economy у державників та Promo у приватників.
Italotreno (за моїм моніторингом) має куди більш привабливі ціни, але скромнішу (на півночі країни) мережу.
TrenItalia може похизуватися розгалуженими маршрутами.
Обидві компанії пропонують різні поїзди, але ми поговоримо про поїзди-стріли, так звані Frecce, здатні розвивати швидкість більше 300 кілометрів за годину.
Якщо купувати квиток «на завтра» - ціна у 83-87€ вражає.
Але ціна на жовтень вже 10€ у ItaloTreno та 20€ у Trentitalia. Звичайно, такої вартості проїду немає на вихідні дні або у годину пік, квиток повернути чи обміняти не можна (читайте умови перед купівлею), це є квиток на конкретний поїзд та конкретну дату, але проїхати 510 кілометрів за 3 години 45 хвилин при ціні у 310 гривень (курс на 24.7.2018) - виходить дешевше, ніж у нас на розбитих маршрутках з неприємним водієм!
Романтична Венеція: загадкові маски, династії гондольєрів, площа Сан Марко та статуя вагітної
Купувати квиток можна звичайною карткою українського банку у гривні (вам автоматично переведе гривні у євро за курсом продажу вашого банку).
До того ж, один з популярних маршрутів обох компаній виглядає наступним чином Венеція - Болонья - Флоренція (Firenze, італійською) - Рим - Неаполь.
Тому є сенс прилетіти у Венеція чи Рим і на поїздах продовжити мандрівку країною, роблячи зупинки у вище згаданих містах.
На жаль, ціна квитків вряд чи вже буде меншою на цих коротших ділянках. Тобто квиток Венеція-Флоренція буде коштувати ті самі 10€ що і на поїзд Венеція-Рим.
Лайфхак: Ціни (принаймні у ItaloTreno) міняються у різний бік в залежності від дня тижня на один й той самий поїзд. Наприклад, у четвер Венеція-Рим була по 10€ на жовтень місяць, на вихідних зросла до 20€, потім знизилася до 16€, а у вівторок знов стала 10€.
Непарадна Венеція: заводи як у Маріуполі, дикі ціни та кафешки «на районі»
UPD. Коментар Макса Табачуказ FB до посту:
Не згоден з оцінкою залізниць Італії як дорожчих для мандрівника, ніж залізниці Іспанії (я мав на увазі загальний бюджет мандрівки з житлом, кафе і так далі, - автор).
Попри те, що тариф високошвидкісних поїздів перед від'їздом в Італії дещо вищий, ніж у Іспанії, але є багато інших ситуацій де в Італії може виходити дешевше ніж у Іспанії. На мою думку загалом в Італії можна відбутись значно меншими грошима за проїзд, ніж по Іспанії.
Назву 3 найважливіші відмінності:
1. в Італії загалом всі маршрути високошвидкісних поїздів - дублюються поїздами Інтерсіті, нехай і з більшим інтервалом, але все одно по багато разів на день. Цінник на IC значно помірніший, він навіть перед виїздом - більш ніж у 1,5 рази нижчий ніж на високошвидкісний поїзд. Крім того акційні місця на італійські IC часто залежуються, тому квиток по 9,99, 14,99 чи 19,99 іноді вдається вхопити за тиждень виїзду (в низький сезон на меншу відстань - вони буває валяються нерозкупленими мало не за день до виїзду), а програш по швидкості не завжди аж такий істотний. В Іспанії так не вийде. Поїзди IC у REFNE гіпотетично бувають, але для Іспанії це екзотична категорія поїзда, це зазвичай одиничні рейси і зазвичай вибору між IC і високошвидкісним немає.
2. Регіональні поїзди по Італії істотно дешевші ніж у Іспанії (і навіть дешевші ніж у Португалії)і що важливіше - італійські регіональні - це не лише електрички з зупинками під усіма стовпами, а й Regionale Veloce, що пропускають багато зупинок місцями ганяють до 160 км/г. На помірну відстань програш по часу швидшим поїздам буває досить помірним. Втім аж надто далеко на них їздити не доцільно, бо спецпропозицій при завчасній купівлі на них не буває. У будь-якому разі - не існує аналога цьому способу економити у Іспанії, де загальної на всю країну мережі приміських поїздів не існує - приміські поїзди в Іспанії утворюють 12 ізольованих полігонів навколо найважливіших міст. При чому усі полігони крім каталонського - досить маленькі, навіть навколо Мадрида полігон курсування приміських закінчується десь на сороковому-п'ядесятому кілометрі від Мадрида, а далі - чорний холодний космос, аж до наступного полігона.
3. Це вже порада не для всіх. Коротше суть у тому, що розташування видатних місць у Італії таке, що дозволяє спланувати подорож в такий спосіб що всюди буде цікаво і на поїзді взагалі далеко їздити не доведеться (в більшості випадків - до 60 км за раз, в рідкісних випадках трохи більше сотні км і ніколи понад 250 км). У такому разі не потрібно ані високошвидкісних поїздів, відстані такі, що зазвичай їдеш на регіональному (або по найдовших плечах - на IC по 9,99). Але це потребує певної поступки з боку мандрівника, я цілком свідомий що такий вибір не є прийнятим для всіх. А саме - слід погодитись що всі міста Італії, котрі хотілось-би побачити в своєму житті - за життя побачиш, однак зовсім не у тому порядку що хотів-би, і деякі з тих місць де хотілось-би побувати в першу чергу - через логістичну доцільність будуть вимушено переноситись по кілька разів на якийсь з наступних приїздів в Італію. Тобто грубо кажучи - ставиш логістичну доцільність вище власних пріорітетів.
А в Іспанії так не вийде - там є по-справжньому великі відстані між цікавими містами де напівдорозі немає чогось достатньо цікавого, тому подібними жертвами позбутись довгих переїздів все-одно не вийде.