Маршрут потрапити в країни Шенгенської зони через пункт «Шегині - Медика» опанував, напевно кожен досвідчений бюджетний мандрівник.
Я вже писав,
як швидко перейти цей перехід пішки викладав
як їздять маршрутки та електрички сюди від Львова та ділився
розкладом з Перемишля до цього ж КПП. А на цей раз ми потрапили до країн Шенгену іншим способом - через Чоп.
Ця залізнична станція на Закарпатті і водночас найзахідніша точка нашої держави лежить на кордоні з Угорщиною. На поїзді чи електричкою сюди з Ужгороду їхати лише 30 хвилин.
У Чопі два вокзали. Ви прибуваєте на внутрішній. Треба пройти у міжнародний термінал. Він знаходиться уздовж колії. Ви не пропустите цю унікальну будову - радянського монстра.
Каси у міжнародному терміналу працюють цілодобово (так як поїзд інтернаціональний, то купити квитки через сайт УЗ не вийде).
Далі вам слід купити к
виток на міжнародний поїзд - до угорських Захонь чи словацької Чиєрна-над-Тісоу. Такий собі трикутник.
Ми їхали за першим маршрутом. Чоп-Захонь обслуговує угорська залізниця MAV (принаймні перший рейс на 5:30). Всього на день їздять 6 поїздів Чоп-Захонь і 1 поїзд Intercity Київ-Будапешт. Останній не раджу, бо на нього ще треба брати додатково резервацію місця.
Розклад угорських та українських залізниць.
Поїзд прибуває у «минуле», оскільки час вказується на конкретній станції, а в Угорщині час мінус одна година.
Вартість проїзду залежить від курсу гривні і прив’язана до євро. При курсі 28 гривень за євро, квиток на маршрут Чоп-Захони коштував 80 гривень. Можна взяти квиток одразу до угорського Дебрецену (115 кілометрів) за 256 гривень або ж до Будапешту (під 500 гривень).
Вигідніше брати квиток одразу до Дерецену (з пересадкою у Захонь, звісно) у касі в Чопі (256 гривень), бо поїзд Захонь-Дебрецен коштував 2200 форинтів (200 гривень, червень 2016). Тобто 256 проти 200+80.
Посадка у поїзд за 25 хвилин перед відправленням. Вам треба ще пройти паспортний та митний контроль - вас пускають у спеціальну кімнату і з неї вже йде посадка на поїзд.
Сам же поїзд це лише один вагончик і той маленький. Всі пасажири, окрім нас, були закарпатські угорці з українськими паспортами. Вже у поїзд угорський провідник ламаною російської перевірив наші квитки. Час у дорозі, як я засік, лише 12 хвилин!
На угорській стороні у вагон, де було не більше 15 осіб, зайшов прикордонник та митник.
В інших пасажирів останній перевіряв сумки, а міграційний поліцейський тільки ставив штамп.
В нас, оскільки ми були єдині не місцеві, прикордонник запитав ламаною російською: Куда едете? На сколько дней?
Показані квитки на літак та відповідь «7 дней» його влаштувала.
Митник лише запитав: «Есть алкоголь и сигареты?». Після відповіді «Нет» ніхто навіть не перевіряв рюкзак.
Напевно, найшвидший та комфортний (бо сидиш у поїзді) перетин кордону. Далі з Захонь, якщо вам дорого їхати поїздом до Дебрецену, можна спробувати автостоп
Збірка лайфхаків від затятих мандрівників: візи, секрети Wizzair, автобус по 1€ та досвід автостопу