Мої зустрічі з українською міліцією та європейською поліцією
Після презентації нової української поліції згадав свої історії спілкування з українськими та європейськими патрульними.
Позив природи
Наприкінці 2011 року повертався додому у Донецьку. П’ятниця вечір, самі розумієте. Тільки-но пішов до кущів, як тут два ліхтарики. Вони. Молоді патрульні у жилетках без проблем на мою вимогу показали свої ксіви. У мене з документів був лише чеський студентський дворічної давнини.
- А Вы меня понимаете? - спитався правоохоронець побачивши студак та почувши мою українську.
Почувши стверджувальну відповідь поцікавилися чи на мене колись складали протокол. Відповів що ні, але я не проти щоб його оформили.
Я вибачився за рішення своїх позовів природи, додавши при цьому, що в їхньому районі немає жодного вуличного туалету і ресторанів поруч (куди можна було б забігти) теж не знайдеш.
Міліціонери сказали, що так неможна, спиталися чи знаю дорогу додому і показали дорогу до зупинки. Три хвилини і жодного хабара.
Нема бензину
Був 2012 рік. У центрі Донецька з друзями підзарядилися пивом. І за 2 хвилини на цей «тяжкий злочин» приїхав цілий патруль. Давати на лапну ми категорично відмовилися - всі були за складання протоколів. Дістав мобільний почав знімати, друг включив мікрофон. Молодий міліціонер налетів і ледве не вирвав пристрій у друга. Старий правоохоронець заспокоїв його. Я сказав, що дійсно порушили, але вели себе тихо і вже йдемо. Після півгодини розмов міліціонери так і не змогли підвезти протоколи - не було бензину.
Розійшлися. Жодних хабарів.
Сувора Польща
Весна 2015. Перейшли за 5 метрів від зебри. Нас тут же помітила міська поліція у Польщі. Це в них порушення. Сказали, що за це мають виписати нам штраф - 100 злотих (600 гривень). Але ми визнали свою провину, вони провели з нами бесіду та переписали наші координати. І ще спитали що там коїться у Донецьку.
Ліберальний Париж
Оскільки у Парижу екстремально дорого, то харчувалися ми їжею з супермаркетів. До обіду взяли і вино. Все це було на лавці елітного кладовища. Під’їхав темношкірий француз і сказав, що тут пити алкоголь не можна.
- У парках дозволяється, але тут - ні, - промовив він привітно і дав знати, що пляшку (хоч і порожню) треба сховати. Мовляв він нічого не бачить.
Так і зробив.
За секунду він раптово знов визирнув з машини, посміхнувся та спитався чи все у нас добре.
На дорогах Чехії
Серед ночі машину, яку ми застопили, зупинив автомобіль без пізнавальних знаків. На стрічці у чоловіка який підійшов був напис policie. Оскільки гнали ми за 150, то думав, що саме це причина зупинки. Але поліцейські про це нічого не сказали. Виявилося, що це кримінальна поліція. Перевірили документи польського водія, а потім заодно і наші. Нічого не знайшли і попрощалися. Англійською.