Теж політичний пост.
Теж політичний пост.
І на цьому з політикою закінчу.
Преамбула.
"Мовний майдан 2012"
Події розгортались так.
Були вибори президента в 2010.Обрали Януковича.Нюансом в цьому обранні було те ,що президент не мав майже ніяких повноважень і при ньому був сильний прєм"єр антогоніст-Тимошенко.
На практиці сталось все зовсім інакше.Частина депутатів зрадила, уряд Тимошенко впав.Верховний суд визнав Ющенківські правила для президента не законними і вуаля-Янукович якого обирали "в свадебньіе генеральі" став повноцінним гетьманом з необмеженною владою(тут було б доречно провести нові вибори в президенти, тільке це ж не наш шлях).
Далі Тимошенко та Луценко почали збиратись в тюрьму, а Україна підійшла до ЄВРО2012.
Те ЄВРО співпало в моменті з погромом опозиційних сил в парламенті та парламентаризу як явища.
І з тактичних міркувань Рубіконом був назначений мовний закон Ківалова-Колєсніченко.(закон досить анекдотичний, писався нашвидкоруч і виконати його було не можливо).
Суть не в тому, одні фракції той закон взялись пропихувати, а інші відповідно топити.Перше читання відбувалось з бійками, обманом та протестами.Все йшло до масштабних громадських акцій непокори, а тут початок ЄВРО...Вийшли спікери розповіли про тисячу правок в закон, які ще потрібно розглянути.Вийшов голова Ради Літвін та запевнив, що той закон не підпише.Ситуація стала спокійнішою, тіпа змогли досягнути національного порозуміння, ЄВРО відкрили, провели та закрили.
І тут бац-на сессії в липні депутати приймають без обговорення, без правок, з порушенням регламента, голосуючи чужими картками той закон приймають.
Почався "Мовний майдан".
Він був дивний.Складалось цілком певне враження, що "наші" депутати та лідери нас зрадили і їм це нафіг не потрібне-в них відпустка...
Лідери протилежної сторони відверто глумілісь над нами-
І от зустрівшись з Maria, та з годину подивившись на той бєзпєрспєктівняк під пєкучим сонцем біля Українського дому, пішли ми в парк Шевченко на зустріч з Алексей.
Ну прийшли, сіли в кафєшці і давай розповідати одне одному як все погано, і як буде ще гірше, і яка та Україна бідна і що ж це з нею буде, відчуття повного фіаско було повним...
Аж тут зсунувши одразу декілька столів поруч з нами сіла компанія старших людей.З їх цікавої розмови стало зрозуміло шо то викладачі університету, митці та критики.І бухають вони не просто так, а відбулась в одного з них якась єпічна виставка якогось там українського мистецтва.Викладачі не стали себе обмежувати свєтской бєсєдой, а десь хвилин через 15 почали (жіноча частина компанії) співати українських пісень.І якось все в них так душевно, органічно та гарно виходило, що всі мої переживання за долю української культури та автентичності пройшли, ну як тут пропасти з такими людьми. ;)
.........................
Амбула.
Зараз он знову розгоняеться істерика щодо майбутніх виборів та їх доленосності.
Охолоньте.Вибори як вибори.Не між Симоненко та Вітренко обираєте.В кожного з варіантів переможців є плюси та мінуси.
Переможе Порошенко-побудують нарешті в нас президентсько парламентську республіку.В сильній вєртікалі є свої плюси.
Переможе Зеленський-побудують парламентсько президентську республіку.Теж не погано.
Переможе Тимошенко-буде нонстоп гризня на рівних у верхніх єшелонах влади, хоч заважати нам жити не будуть.
ІМХО.більш важливі будуть вибори в парламент
І на цьому з політикою закінчу.
Преамбула.
"Мовний майдан 2012"
Події розгортались так.
Були вибори президента в 2010.Обрали Януковича.Нюансом в цьому обранні було те ,що президент не мав майже ніяких повноважень і при ньому був сильний прєм"єр антогоніст-Тимошенко.
На практиці сталось все зовсім інакше.Частина депутатів зрадила, уряд Тимошенко впав.Верховний суд визнав Ющенківські правила для президента не законними і вуаля-Янукович якого обирали "в свадебньіе генеральі" став повноцінним гетьманом з необмеженною владою(тут було б доречно провести нові вибори в президенти, тільке це ж не наш шлях).
Далі Тимошенко та Луценко почали збиратись в тюрьму, а Україна підійшла до ЄВРО2012.
Те ЄВРО співпало в моменті з погромом опозиційних сил в парламенті та парламентаризу як явища.
І з тактичних міркувань Рубіконом був назначений мовний закон Ківалова-Колєсніченко.(закон досить анекдотичний, писався нашвидкоруч і виконати його було не можливо).
Суть не в тому, одні фракції той закон взялись пропихувати, а інші відповідно топити.Перше читання відбувалось з бійками, обманом та протестами.Все йшло до масштабних громадських акцій непокори, а тут початок ЄВРО...Вийшли спікери розповіли про тисячу правок в закон, які ще потрібно розглянути.Вийшов голова Ради Літвін та запевнив, що той закон не підпише.Ситуація стала спокійнішою, тіпа змогли досягнути національного порозуміння, ЄВРО відкрили, провели та закрили.
І тут бац-на сессії в липні депутати приймають без обговорення, без правок, з порушенням регламента, голосуючи чужими картками той закон приймають.
Почався "Мовний майдан".
Він був дивний.Складалось цілком певне враження, що "наші" депутати та лідери нас зрадили і їм це нафіг не потрібне-в них відпустка...
Лідери протилежної сторони відверто глумілісь над нами-
Click to viewІ от зустрівшись з Maria, та з годину подивившись на той бєзпєрспєктівняк під пєкучим сонцем біля Українського дому, пішли ми в парк Шевченко на зустріч з Алексей.
Ну прийшли, сіли в кафєшці і давай розповідати одне одному як все погано, і як буде ще гірше, і яка та Україна бідна і що ж це з нею буде, відчуття повного фіаско було повним...
Аж тут зсунувши одразу декілька столів поруч з нами сіла компанія старших людей.З їх цікавої розмови стало зрозуміло шо то викладачі університету, митці та критики.І бухають вони не просто так, а відбулась в одного з них якась єпічна виставка якогось там українського мистецтва.Викладачі не стали себе обмежувати свєтской бєсєдой, а десь хвилин через 15 почали (жіноча частина компанії) співати українських пісень.І якось все в них так душевно, органічно та гарно виходило, що всі мої переживання за долю української культури та автентичності пройшли, ну як тут пропасти з такими людьми. ;)
.........................
Амбула.
Зараз он знову розгоняеться істерика щодо майбутніх виборів та їх доленосності.
Охолоньте.Вибори як вибори.Не між Симоненко та Вітренко обираєте.В кожного з варіантів переможців є плюси та мінуси.
Переможе Порошенко-побудують нарешті в нас президентсько парламентську республіку.В сильній вєртікалі є свої плюси.
Переможе Зеленський-побудують парламентсько президентську республіку.Теж не погано.
Переможе Тимошенко-буде нонстоп гризня на рівних у верхніх єшелонах влади, хоч заважати нам жити не будуть.
ІМХО.більш важливі будуть вибори в парламент