Провулок Івана Козловського
Территориально знаходиться в самому центрі міста.Складається з трьох будівль, чомусь починаючи з третього номера.З"єднує Шовковичну та Круглоуніверситетську.Раніше провулок мав іншу назву-провулок Дзержинського.
..........................
Про самого Івана Семеновича.
Ну спочатку,я мабуть для сучасної молоді, що знає прізвище Козловський трохи в іншому ракурсі поставлю хіт у виконанні мєтра.
Більш менш вже зрозуміло про кого мова?
Я не буду влазити в цей давній конфлікт козловітянок та лємєшисток (а то ще вигребу люлєй від якоїсь 90 річної бабці схибленої на опері)Просто розповім про нього.
Щоб ви розуміли масштаб трагедії ось вам ссилка на "інтернет-срач" що почався у 2004 і ще досі тягнеться
:http://www.forumklassika.ru/archive/index.php/t-928.html
Вважається гарним тоном у кожного порядного поціновувача опери мати свій погляд на питання хто ж з них кращий.
Ну зараз вже більш-менш нормально і цивілізовано.А от раніше дівчата приходили в оперу як сучасні ультрас на футбол-набити пики опоненткам.Вважалось нормальним проповзти на виступ до чужого куміра і зірвати його.Чудили по повній:рвали одяг куміра на шматки(назгадку),падали з балконів в єкстазі під час виступів, і тє дє і тє пє.
Козловський був одружений на красуні актрисі-Галині Сєргєєвой і був "крепкий сем"нін", а от Лємєшев давав надію фанаткам і від цього потерпав(фанатки воювали не тільки з козловітянками а і між собою).Відомий факт що якось його вагітну дружину фанатки забросали камінням.
Декілька разів посилені заслони міліції були биті інтєлігєнтними шанувальницями опери.
Сюр.
Так, повертаюсь власне до героя.
Українська та російська вікіпєдії дуже різні дають статті про нього(раджу хто зацікавився прочитати самостійно).З першого ж слова-
Укр.Вікі-Іва́н Семе́нович Козло́вський (11 березня (24 березня) 1900, Мар'янівка - †24 грудня 1993, Москва) - український співак, народний артист СРСР (1940), Герой Соціалістичної Праці, лауреат двох Сталінських премій, п'яти Ленінських та Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка.
Рус.Вікі-Ива́н Семёнович Козло́вский (11 (24) марта 1900, село Марьяновка, Киевская губерния - 21 декабря 1993, Москва) - выдающийся советский оперный и камерный певец, лирический тенор.Народный артист СССР (1940). Герой Социалистического Труда (1980).
:)
в 7 років почав співати в хорі при монастирі.
в 17 років поступив у Київський музично-драматичний інститут
в 18 років почав співати в Полтавському музично-драматичному театрі
далі армія
в 26 транзитом через Харків та Є-бург опинився у Великому Театрі у Москві.
Одразу здобув відомість та популярність.Сподобався Сталіну.
в 54 роки покинув той театр і почав займатись концертною діяльністью.В рідному селі - Мар'янівці, співакові вдалося, створити дитячий симфонічний оркестр.
Останній виступ дав в 90 років.
На оперній сцені І. С. Козловський проспівав понад 50 найрізноманітніших партій: від мудрого старця Берендея в опері «Снігурка» М. Римського-Корсакова до юного Ромео в «Ромео і Джульєтті» Ш. Гуно. Концертна діяльність І. С. Козловського є різноманітною. У його репертуарі - класичні шедеври Моцарта, Бетховена, Шуберта, Шумана, Лисенка, Гулака-Артемовського, Глинки, Даргомижського, Бородіна, Чайковського, Ліста, Рахманінова; вокальні твори радянських композиторів; українські й російські народні пісні та романси.
Помер в 93 у Москві.
Українська вікі стверджує що:
"Іван Семенович заповів поховати себе в рідній Мар'янівці, сам вибрав місце для могили - але й останню волю митця не було виконано: великий українець знайшов свій останній притулок на офіціозному Новодівичому цвинтарі в Москві."
І звинувачує у навмисному замоченню та приховуванню української складової в творчості мєтра.
От такі справи.
..........................
Про самого Івана Семеновича.
Ну спочатку,я мабуть для сучасної молоді, що знає прізвище Козловський трохи в іншому ракурсі поставлю хіт у виконанні мєтра.
Click to viewБільш менш вже зрозуміло про кого мова?
Я не буду влазити в цей давній конфлікт козловітянок та лємєшисток (а то ще вигребу люлєй від якоїсь 90 річної бабці схибленої на опері)Просто розповім про нього.
Щоб ви розуміли масштаб трагедії ось вам ссилка на "інтернет-срач" що почався у 2004 і ще досі тягнеться
:http://www.forumklassika.ru/archive/index.php/t-928.html
Вважається гарним тоном у кожного порядного поціновувача опери мати свій погляд на питання хто ж з них кращий.
Ну зараз вже більш-менш нормально і цивілізовано.А от раніше дівчата приходили в оперу як сучасні ультрас на футбол-набити пики опоненткам.Вважалось нормальним проповзти на виступ до чужого куміра і зірвати його.Чудили по повній:рвали одяг куміра на шматки(назгадку),падали з балконів в єкстазі під час виступів, і тє дє і тє пє.
Козловський був одружений на красуні актрисі-Галині Сєргєєвой і був "крепкий сем"нін", а от Лємєшев давав надію фанаткам і від цього потерпав(фанатки воювали не тільки з козловітянками а і між собою).Відомий факт що якось його вагітну дружину фанатки забросали камінням.
Декілька разів посилені заслони міліції були биті інтєлігєнтними шанувальницями опери.
Сюр.
Так, повертаюсь власне до героя.
Українська та російська вікіпєдії дуже різні дають статті про нього(раджу хто зацікавився прочитати самостійно).З першого ж слова-
Укр.Вікі-Іва́н Семе́нович Козло́вський (11 березня (24 березня) 1900, Мар'янівка - †24 грудня 1993, Москва) - український співак, народний артист СРСР (1940), Герой Соціалістичної Праці, лауреат двох Сталінських премій, п'яти Ленінських та Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка.
Рус.Вікі-Ива́н Семёнович Козло́вский (11 (24) марта 1900, село Марьяновка, Киевская губерния - 21 декабря 1993, Москва) - выдающийся советский оперный и камерный певец, лирический тенор.Народный артист СССР (1940). Герой Социалистического Труда (1980).
:)
в 7 років почав співати в хорі при монастирі.
в 17 років поступив у Київський музично-драматичний інститут
в 18 років почав співати в Полтавському музично-драматичному театрі
далі армія
в 26 транзитом через Харків та Є-бург опинився у Великому Театрі у Москві.
Одразу здобув відомість та популярність.Сподобався Сталіну.
в 54 роки покинув той театр і почав займатись концертною діяльністью.В рідному селі - Мар'янівці, співакові вдалося, створити дитячий симфонічний оркестр.
Останній виступ дав в 90 років.
На оперній сцені І. С. Козловський проспівав понад 50 найрізноманітніших партій: від мудрого старця Берендея в опері «Снігурка» М. Римського-Корсакова до юного Ромео в «Ромео і Джульєтті» Ш. Гуно. Концертна діяльність І. С. Козловського є різноманітною. У його репертуарі - класичні шедеври Моцарта, Бетховена, Шуберта, Шумана, Лисенка, Гулака-Артемовського, Глинки, Даргомижського, Бородіна, Чайковського, Ліста, Рахманінова; вокальні твори радянських композиторів; українські й російські народні пісні та романси.
Помер в 93 у Москві.
Українська вікі стверджує що:
"Іван Семенович заповів поховати себе в рідній Мар'янівці, сам вибрав місце для могили - але й останню волю митця не було виконано: великий українець знайшов свій останній притулок на офіціозному Новодівичому цвинтарі в Москві."
І звинувачує у навмисному замоченню та приховуванню української складової в творчості мєтра.
От такі справи.