24.08.2014

Aug 24, 2014 13:31

    Сьогодні - День Незалежності України. Двадцять третя річниця. І вперше нація її зустрічає у стані війни, у найтяжчих економічних умовах, у смертельній небезпеці для свого існування.
    Військовий парад цього року був слабенький. Попередні були куди потужніші: з важкою гусенічною бронетехнікою, з більшим розмаїттям зенітно-ракетних комплексів, та й кількісно переважали теперішній. Те саме з авіацією. Але були й новинки: нові українські бронеавтомобілі «Кугуар», БТР-4, автомат Форт-221 на озброєнні Національної Гвардії... Парад відбувався в умовах війни проти РФ - з фашистами нашого часу. З тими, кого вкусили зомбі... Просто з параду війська відправлятимуться на фронт. Усе, як у важкому 1941 році. Невже попереду ще три роки війни?

    США ведуть переговори з низкою країн щодо введення ембарго проти Росії. Насамперед у Азіатському регіоні. І якщо Філіпіни, Сінгапур і Південна Корея до США прислухаються, то КНР - навряд чи. Тобто, формально, вони можуть долучитися і ввести ембарго на поставки бамбука або паличок для їжі з того ж таки бамбука... А тим часом робитимуть своє: потроху займатимуть нішу США, Канади, ЄС на ринках з РФ. Росіяни радісно вітатимуть такий крок Китаю, крутитимуть дулі "америкосам", аж поки не зрозуміють, як завжди - пізно, що Америка - далеко за океаном, а китайці - поруч, їх багато і вони тримають руки в їхніх кишенях і користуються їхніми жінками. І не думаю, що США цього не обрахували. Вони планомірно штовхають КНР до конфронтації з РФ у далекій перспективі. Ну а росіяни можуть скільки завгодно влаштовувати сеанси аутотренінгу: "Путін усіх переграв". Хто кого насправді переграв відчують їхні діти, онуки і вони самі. От тільки на той час вони будуть вже немічні...
    Але Путін цілком може врятувати ситуацію і зберегти обличчя. Для цього треба зовсім небагато: знову тимчасово посадити замість себе Ведмедева, варіант - Волкова, Лисицина або Зайцева, щоб повісити на нього програш української авантюри разом з економічними негараздами, а потім в’їхати на білому коні рятівником... А от чи влаштує його такий сценарій - подивимось.
    А учора в Артемівську відбулися заходи з нагоди Дня державного прапора. Патріоти міста зібралися біля колишнього міського театру - нині міського центру культури і дозвілля і пройшли ходою до центрального стадіону міста «Металург», який до слова є базою Національного резерву олімпійської збірної України. Під гучні гасла: «Слава Україні - героям слава!» «Слава нації - смерть ворогам!» або «Путін - хуйло!» і тому подібні національно свідомі заяви в голос, хода розтягнулася на пару сотень метрів, що для місцевих колорадів стало неприємним сюрпризом. На диво, несподівано багато автівок, які проїжджали повз ходу, схвально сигналили на підтримку, що робило очі напівсонних ватників по зупинках міського транспорту округлими і витрішуватими. А на стадіоні ходу чекала аналогічна юрба прихільників України, так що кількість людей перевалила за тисячу і місць на стадіоні вистачило не усім - багато стояли...
    Учора в Артемівську розгорнули найбільший в країні державний прапор: 2400 квадратних метрів. Деякі пасквілянти можуть скільки завгодно списувати кількість людей на рознарядку згори, але судячи з відсутності кам’яних пик і навпаки - велетенської кількості радісних, усміхнених і задоволених облич присутніх, судячи з кількості прапорів, вишиванок і національної атрибутики на одежі, люди прийшли на заход залюбки і справді пишаються тим, що вони - українці. Давно я не бачив стільки осіб з піднесеним настроєм.

враження, політика, свято

Previous post Next post
Up