У Донбасі вирує кримінальна контрреволюція. Влада тут ніколи не належала народу. Ні за часи панування комуністичної диктатури ні за часи олігархату. Існуючий стан речей цілком задовольняє бандюкувату місцеву владу і її корумпованих поплічників і не прийнятний для людини мислячої і сповненої гідності. Істотний відсоток населелня Донбасу розбестили, споїли, декласували і зробили напіврабами. Тому будь-які спроби позбавитися ланцюгів тутешньою елітою сприймаються, як зазіхання на її привілеї і прибутки. Найменше прагнення свободи це пряма загроза комфортному існуванню злодіїв у законі усіх мастей. Міліція завжди обслуговувала верхівку і майже ніколи не охороняла спокій пересічного громадянина. Тому чекати справедливості від існуючої системи охорони правопорядку в регіоні - марна справа.
Наразі бандократія прагне реваншу: як це - раби посміли повстати? Людям, а тим більше - патріотам ні на кого спиратися. Хіба що триматися одне одного. Але вони надто різні: здебільшого слабкі, роз’єднанні, не організовані і беззубі, тобто - беззбройні. У той час як криміналітет в усі часи був добре організований, підготовлений, злагоджений, сильний і озброєний. У протистоянні верхів і низів, на теренах Донбасі прогресивна його частина програє… Це очевидно. Підпільні дії ніякого впливу і відчутних втрат мафіозній структурі, спрацьованій роками, підпитаній фінансами і тупою силою бидла не завдадуть.
Єдина опора, єдине сподівання людей на справедливість це ЗСУ і Служба безпеки України. Перші вже професійна, хоч і слабо ще мотивована армія - плоть і кров народа, другі - еліта нації, у тому числі інтелектуальна, для відчутного відсотка якої словоспо-лучення «вища справедливість» і «офіцерська честь» ще не втратили свого сенсу. Насправді, і там не все ладно, адже армію і національну службу безпеки роками свідомо розвалювали і розбещували; купляли і переманювали; принижували і цькували. Безумовно і там багато труднощів і проблкм, адже і ЗСУ і СБУ такий само зріз українського суспільства з усіма його недоліками і перевагами… Але саме на ці структури доводиться сподіватися у протиборстві між озвірілим від алкоголю, наркотиків і безкарності криміналітетом, який використовують професійні диверсанти сусідньої фашистської країни; саме ці структури є останньою надією людей, яких ошукує влада і катують у застінках продажні міліціянти на замовлення злочинців з високих кабінетів; саме ці люди зі зброєю в руках стають на заваді планам знищення власної держави українців, а у перспективі і всієї стабільності Європи. Нам ні на кого покластися, крім них. Адже навіть отримавши зброю і пройшовши прискорений курс навчання, вчорашні цивільні, які роками набували зовсім інший досвід неспрможні ефективно протистояти тим, хто роками готувався до руйнації і вбивств.
Саме тому проплачені зомбатори так шалено часто і з ненавистю повторюють мантру «хунта». Мета цієї істерики - задурити голову якомога більшій кількості людей, збільшивши відсоток споживачів лайна і посіявши тим самим розгубленість, розбрат, зневіру у маси. Але вони нахабно брешуть, втім як і завжди. Це не теперішні українські всього лише тимчасові очільники мають військове минуле, криваві руки по лікті і вбивали людей на замовлення, а якраз навпаки - діюча пожиттєво верхівка Росії. Ніякого порівнянння цивільні Яценюк, Турчинов, Тимошенко Кличко чи Порошенко не витримують з колишніми і діючими офіцерами армії і КДБ-ФСБ у всіх сферах політикуму та економіки РФ, яких представляють Путін, Шойгу, Патрушев, Сечін, Якунін, що просто ставить з ніг на голову відповідь на питання «де хунта?» І це не дивно, Росія давно перетворилася на країну, де усе навпаки: росіяни охоче називають чорне - білим, свободу міняють на кріпацтво, а неприємну правду замінюють солодкою брехнею.