Mar 21, 2011 21:23
Кажете, головне, аби хвамілію не переплутали?;) Ну от, у мене переплутали ім'я. Тож якщо цими днями на волинських ресурсах зустрічатимете повідомлення про Вікторію Літвінову, то знайте, шо ета я)))
Коротше тако, Оксанині вболівання збулися - я таки отримала конвертик як лавреат третьої премії. Правда, в конвертику було до смішного мало (я навіть в 11 класі на літконкурсах більше заробляла), але головне ж увага, а її вистачало)) Після урочистості мене обступили метри волинської літератури - Струцюк і Вербич, які дорікали, що я ото сховалася за чужим прізвищем і вони мене не впізнали)) Розпитували про життя, хвалили "поетичний ріст", і то було направду приємно, що за ці 5-6 років вони мене не забули:)
Серед інших нагороджених звучали і давно знайомі імена, з якимина різних обласних літконкурсах перетиналася ще в шкільні й ліцейні часи. А першу премію дали чудовій луцькій (чи вже львівській?) поетесі Ані Луцюк, чому я насправді рада. Бо вже й дивувалася якось, що вона досі в "Неповторності" не перемагала (як на мене,хто-хто, а вона того давно варта).
Так що от, Аню, вітаю тебе:) хоті привітати в реалі, але тебе обступили журналісти:)
Коротше, отримала масу позитиву і йшла по Луцьку вся така красіва, усміхнена і з гвоздикою під колір нігтів)))
друзі,
самопіар,
я