осінь вигулює янголів
ця осінь проявляє почуття як фотографії
і носить жменю питань у кишенях старого плаща
вона перед зимовою сплячкою вигулює янголів
з очима кольору терну
з губами зі смаком вина
вони часто ходять нічними моїми маршрутами
і ламаними рядками п'яних моїх віршів
і кінчики крил в волоссі моєму плутають
боронять мене від вар'ятів
дощів
і псів
ця осінь крихка як пісочне печиво
розсиплеться на цитати
цілунки
сліди
на підвіконні пожовклого тихого вечора
разом заснемо
я
мій янгол
і ти
(с) моє
