Дмитро Лазуткін

[vityska]

на джинсах потертих - сліди від рясної трави,
 ручної трави - не дощі лиш бувають рясними,
 а звірі ручними

і хвилі усі острови
 чимдуж заливають - бо весни, бо осені, зими
 і літа солодкі немов пізнавання тебе
 примружені дотики, клаптики цивілізацій
 торкаються шкіри, ховаються поміж дверей
 збираючи підданих серед іскристих пульсацій

і сором дерев прикривають старі голуби
 бо помахи крил - це не просто вибагливі жести
 і в ніч проростають гриби мов скарби
 даруючи те що крізь митницю не перенести

бо кожен кордон має право на інший кордон
 а ти свої сни наче стиглу білизну розвішуй
 щоб зранку дізнатися - що є ривок, що полон
 і звідки життя обирає не кращих а інших

(с)Дмитро Лазуткін

http://vkontakte.ru/note4327723_11328100